2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
інформаційно-аналітичний процес у сфері управління являє собою процесс пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень.управлінські рішення, на відміну від рішень, які приймаються, наприклад, у сфері теоретичних, фундаментальних наук, спрямовані на розв'язання конкретних питань, як правило, мають чіткі термінові межі й у встановлений період повинні втілюватись у життя.
Основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та
ясно. Достовірність повідомлення є ключовою ознакою при оцінці будь якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності.
Вона забезпечується завдяки ь правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика. Головними серед них є:
- глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує повідомлення;
- правильний відбір фактів, які стосуються об'єкта аналізу;
- виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явиш і процесів, причинно-наслідкових зв'язків.
Другим основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є своєчасна підготовка документів. Значення своєчасного подання інформації особам, які приймають рішення, може бути настільки великим, що заради нього варто навіть дещо поступитися достовірністю повідомлень. Звичайно, йдеться не про суттєву зміну змісту повідомлення, а лише про певне зниження-ступеня його точності
Інформаційно-аналітичний документ можна зробити зрозумілим, доступнішим для споживача, якщо дотримуватись ряду правил. Перш за все він повинен мати чітку структуру. Кожну думку краще висловлювати кількома короткими простими реченнями. Викладати думку ьбажано простою (але не побутовою) мовою, намагаючись, уникати надмірного вживання спеціальних термінів. Не можна забувати, що єдине призначення
спеціальних термінів у інформаційно-аналітичній роботі -точна та коректна передача споживачеві змісту повідомлення
щоб викладене у документі повідомлення було достатньо переконливим, воно має відображати суттєві причинно-наслідкові зв'язки у доступній, зрозумілій для споживача
формі
Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів.
Перший етап виконання завдання полягає в загальному знайомстві виконавця з проблемою, по якій готується документ, та із суміжними питаннями. Складається план роботи із зазначенням строків її виконання, визначаються необхідні джерела інформації.
На другому етапі відбувається визначення термінів і понять, які використовуються в роботі і вживатимуться у підготовлених документах. Виконання цих вимог забезпечує коректність сприйняття підготовленої інформації всіма її споживачами.
Після завершення підготовчої стадії починається третій етап практичної діяльності - збір необхідних фактів, що передбачає використання різних джерел інформації. Результативність цього етапу залежить від уміння виконавця поєднати своє розуміння проблеми, яка стоїть перед ним, із знанням змістовних характеристик, переваг і недоліків
конкретних джерел інформації та власними організаційними здібностями.
Четвертий етап підготовки інформаційно-аналітичних документів полягає у тлумаченні фактів (у широкому розумінні цього поняття, тобто включаючи й їхню оцінку) з метою
отримання від їх «переробки» максимуму корисної інформації. Успішність виконання робіт на цьому етапі залежить від професійного рівня, ьаналітичних здібностей виконавців.
Адже завдання цього етапу полягає в тому, щоб на підставі глибокого розуміння дійсності та налізу фактів виділити ключові моменти досліджуваних явищ і процесів, основні причинно-наслідкові зв'язки між ними.
На п'ятому етапі па підставі тлумачення фактів будується робоча гіпотеза, що являє собою, по суті, ключовий етап усього інформаційно аналітичного процесу.
На шостому етапі роботи здійснюється перевірка однієї чи кількох висунутих гіпотез. Робляться висновки, які виступають засобом перевірки. Для цього здійснюються відповідні дослідження.
Суть сьомого етапу полягає у викладі напрацьованого матеріалу. Адже фахівець, який готує відповідні інформаційні та інформаційно-аналітичні документи, повинен не тільки чітко уявляти те, про що він пише, а й уміти викласти свої думки в ясній, зрозумілій для
користувачів формі. головне завдання цього етапу настільки коректний виклад матеріалу щоб його зміст однозначно сприймався всіма виконавцями та користувачами.
- 1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- 3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- 1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- 2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- 3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- 1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- 2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- 3.Систематизація документів:основні вимоги
- Види ділового спілкування
- 2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- 3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- 2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- 3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- 1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- 2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- 3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- 1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- 2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- 1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- 2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- 3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- 1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- 2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- 3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- 1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- 2. Основні документи кадрової діяльності.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- 3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- 3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 2.Організація документообігу в установі
- 3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- 1.Складання номенклатури справ та формування справ
- 2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- 1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- 2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- 3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- 1.Контроль за виконанням документів
- 2.Система архівних установ в україні
- 3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- 3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- 1.Організація сучасного діловодства
- 2.Витоки керування документаційними процесами
- 3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- 1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- 3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- 1.Архівознавче термінознавство
- 2. Анотування документів:сутність, види, функції
- 3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- 1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- 2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- 3.Основні завдання редагування
- 1. Архіви — специфічна інформаційна система
- 2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- 3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика