3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
Аналітико-синтетична переробка інформації (також використовується термін "наукова обробка інформації") — це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. Відомо, що аналіз і синтез є головними методами мислення. Аналіз і синтез — це процеси уявного розчленовування цілого на складові частини і возз'єднання цілого з частин. Метою науково-дослідної діяльності та АСПІ в її ході є витяг з документів нових фактів або відомостей, які в цих документах в явному вигляді не виражені. Нові відомості логічно виводяться з наявної інформації, причому для цього додатково залучається так звана екстралінгвістичні інформація (тобто інформація, що не міститься в цих документах). Відомо, що в мирний час не менше 80 % розвідувальної інформації видобувається шляхом аналітико-синтетичної переробки відомостей, які з несекретних джерел — газет, журналів, книг, теле- і радіопередач, матеріалів всесвітньої павутини та ін. Завданням спеціаліста-аналітика в цьому випадку є витяг з тексту одного або кількох документів таких відомостей (частиною засекречених), які в цих документах в явному вигляді не містяться.
Аналітично-синтетична переробка (АСП) документів полягає в представленні кожного окремого документа або їх певної сукупності в такому вигляді, який максимально відповідає тій чи іншій завданню науково-інформаційної діяльності. Потреба в аналізі та синтезі наукової інформації, здійснюваному спеціальними службами, виникла внаслідок прискореного розвитку науки і техніки. А саме:
кількість з'являються наукових документів по будь-якому, навіть самому вузькому предмету стало настільки великим, що вчений або фахівець вже давно не має часу читати або хоча б переглядати усі відповідні його інтересам джерела;
виникла гостра необхідність не тільки у відомостях про наукову інформації, але і в самій наукової інформації, тобто в конкретних фактичних даних або в так званій фактографічної інформації. Така інформація повинна бути попередньо піддана критичної оцінки і оброблена з урахуванням її призначення та використання;
у науково-технічній літературі публікується дуже багато наукової інформації, яка є ненадійною, застарілої або навіть неправильною. До того ж наукова інформація зазвичай буває розсіяна по різним документам,опублікованим або підготовленим в різний час, на декількох мовах і в різноманітній формі. Тому виникла потреба не тільки в зборі, систематизації та фізичної «конденсації» такої інформації, але і в її критичній оцінці та узагальненні.
Білет 27
- 1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- 3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- 1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- 2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- 3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- 1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- 2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- 3.Систематизація документів:основні вимоги
- Види ділового спілкування
- 2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- 3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- 2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- 3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- 1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- 2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- 3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- 1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- 2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- 1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- 2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- 3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- 1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- 2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- 3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- 1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- 2. Основні документи кадрової діяльності.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- 3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- 3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 2.Організація документообігу в установі
- 3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- 1.Складання номенклатури справ та формування справ
- 2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- 1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- 2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- 3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- 1.Контроль за виконанням документів
- 2.Система архівних установ в україні
- 3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- 3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- 1.Організація сучасного діловодства
- 2.Витоки керування документаційними процесами
- 3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- 1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- 3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- 1.Архівознавче термінознавство
- 2. Анотування документів:сутність, види, функції
- 3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- 1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- 2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- 3.Основні завдання редагування
- 1. Архіви — специфічна інформаційна система
- 2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- 3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика