3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна.
Навчальна дисципліна „Лінгвістичні основи докумегнтознавства” вперше викладалася у 70-х рр. ХХ ст. у Московському державному історико-архівному інституті для підготовки майбутніх документознавців. У центрі її уваги – мовне оформлення та особливості машинної обробки інформації адміністративних, наукових, виробничо-технічних, економіко-статистичних документів. Науково-технічний прогрес, розвиток та інтеграція наукових знань у мовознавстві, документознавстві, зокрема потреба в удосконаленні організації змісту документа, уніфікації його інформаційної частини зумовили подальшу еволюцію змісту і структури документної лінгвістики.
Нині лінгвістичні основи документознавства (далі – ЛОД) можна розглядати як мовознавчу дисципліну, яка досліджує внутрішню структуру тексту службового документа, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію.
Об’єктом її вивчення є текст службових документів, а предметом – правила побудови та мовне оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами.
Мета дисципліни – формування системи знань про специфіку структурної та змістової організації текстів службових документів; вмінь моделювати тексти службових документів різних жанрів відповідно до певної комунікативної ситуації. ЛОД мають справу з письмовими документами, а саме: рукописними, надрукованими та письмовими електронними текстами.
Завдання дисципліни – вивчення правил побудови та мовного оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення змістових категорій, які виражаються за цими правилами.
На сучасному етапі ЛОД як синтетична наука перебуває на стадії становлення, формується її понятійний апарат. Інтегрування теоретичних і практичних здобутків інших галузей мовознавства визначили основні напрями її розвитку:
· вивчення тексту як системи вищого рангу, основною ознакою якого є цільність і зв’язність;
· аналіз одиниць, що становлять текст;
· дослідження міжфразових зв’язків та відношень;
· уніфікація структурної організації текстів службових документів;
· виявлення особливих категорій службових документів та лінгвостилістичних засобів, які забезпечують реалізацію цих категорій у тексті
Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
Видатний вчений М.М. Бахтін назвав текст «первинною даністю всього гуманітарно-філософського мислення», «безпосередньою дійсністю», з якої можуть виходити всі лінгвістичні дисципліни.
Історично текст є вихідною одиницею мовознавчих досліджень, оскільки філологія виросла з потреб дослідження та тлумачення древніх текстів.
Текстологія – сукупність прийомів для вивчення історії тексту, встановлення основного тексту та його варіантів, авторства та часу написання, підготовки тексту відповідно до типу видання. Практичним результатом текстологічних пошуків є публікація пам’яток.
У мовознавстві тексти досліджує лінгвостилістика, на основі якої виникла лінгвістика тексту. До сфери лінгвостилістики належить опис типів текстів. ЛОД вивчає класифікацію текстів службових документів.
ЛОД пов'язані з синтаксисом. Цей розділ граматики вивчає будову та значення словосполучень і речень, їхні функції й умови вживання, способи зв'язку слів у словосполученнях, речень у тексті. Об'ємно-прагматичне членування тексту, темо-рематичний зв'язок, виділення складових тексту є об'єктом вивчення у синтаксичній теорії та документній лінгвістиці.
ЛОД спираються на розробки управлінського документознавства, а саме: класифікацію управлінських документів, вивчення їх змісту та зовнішньої форми, характеристики документної інформації, використання засобів уніфікації та стандартизації.
ЛОД інтегрують також дані суміжних наук — філософії, логіки, семіотики. Кожна лінгвістична теорія враховує філософські питання про відображення людським мисленням довкілля, відношення мислення до мови, співвідношення мови і мовлення. Мислення здійснюється за допомогою мови, і дослідити характер мислення можна тільки через мову. Такі проблеми документної лінгвістики, як внутрішні зв'язки мовної структури, методи і методики лінгвістичного дослідження, розв'язуються за допомогою філософії. У свою чергу, ЛОД філософію новими фактами, що ілюструють філософські положення.
Зв'язок ЛОД з логікою, яка вивчає форми вираження одиниць мислення — понять, суджень, умовиводів — полягає у тому, що процес мислення можливий тільки через мову, з іншого боку, змістом мови є думка особи. Логіка спрямована на розкриття законів мислення, його форм, будови, руху.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №20
- 1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- 3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- 1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- 2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- 3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- 1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- 2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- 3.Систематизація документів:основні вимоги
- Види ділового спілкування
- 2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- 3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- 2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- 3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- 1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- 2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- 3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- 1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- 2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- 1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- 2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- 3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- 1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- 2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- 3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- 1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- 2. Основні документи кадрової діяльності.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- 3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- 3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 2.Організація документообігу в установі
- 3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- 1.Складання номенклатури справ та формування справ
- 2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- 1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- 2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- 3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- 1.Контроль за виконанням документів
- 2.Система архівних установ в україні
- 3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- 3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- 1.Організація сучасного діловодства
- 2.Витоки керування документаційними процесами
- 3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- 1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- 3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- 1.Архівознавче термінознавство
- 2. Анотування документів:сутність, види, функції
- 3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- 1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- 2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- 3.Основні завдання редагування
- 1. Архіви — специфічна інформаційна система
- 2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- 3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика