logo search
облік у зарубіжних країнах

Призначені для утримання терміном не більше одного року.

До таких цінних паперів належать:

Депозитний сертифікат — це свідоцтво про надання позики банку у вигляді грошових коштів. Цим свідоцтвом (контрактом) зумовлюється: 1) термін контракту, наприклад, 90 днів, 6 місяців, один рік 2) процентна ставка по контракту. Як правило, процентна ставка зростає пропорційно сумі та терміну вкладення. Депозитні сертифікати гарантують відносно високий доход і є досить ліквідними активами. Але підприємство сплачує штраф у разі дострокового зняття коштів. Тому ці вкладення є менш ліквідними, ніж грошові кошти на поточному рахунку.

Облік депозитних сертифікатів здійснюється за вартістю їх придбання. Наприкінці облікового періоду відображається нарахування процентного доходу.

Оцінка та облік короткострокових фінансових інвестицій здійснюється за типами інвестицій (портфелями), а не за окремими об'єктами інвестування. Згідно з принципом собівартості короткострокові фінансові вкладення відображаються в обліку спочатку за первісною вартістю. Вона містить у собі купівельну вартість плюс додаткові витрати, понесені при купівлі цінних паперів. Поточна ринкова вартість короткострокових інвестицій відображається у звітності довідково:

Дебет рахунку «Короткострокові фінансові вкладення» 5000

(1000 акцій по $5 кожна) Кредит рахунку «Грошові кошти» 5000

Тимчасові вкладення в цінні папери здійснюються з метою створення резерву грошових коштів та отримання доходу від них. Прибуток у вигляді дивідендів та процентів по цінних паперах є другорядним по відношенню до основної діяльності фірми. Він звичайно визначається з моменту, коли дивіденди об'явлені: Дебет рахунку «Дивіденди до отримання» 1250

Кредит рахунку «Доходи від дивідендів» 1250

Одержані дивіденди будуть записані в обліку: Дебет рахунку «Грошові кошти» 1250

Кредит рахунку «Дивіденди до отримання» 1250

При реалізації цінних паперів різниця між продажною та купівельною їх вартістю відображається як прибуток чи збиток. Наприклад, реалізовано 200 акцій по $7 кожна:

Дебет рахунку «Грошові кошти» 1400

(200 акцій по $7) Кредит рахунку «Фінансові вкладення» 1000

(200 акцій по $5) Кредит рахунку «Дохід від продажу акцій» 400

Інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів оцінюється спочатку за вартістю придбання. У фінансовій звітності інвестиції, що класифікуються як поточні активи, відповідно до МСБО № 25 «Облік інвестицій» можуть відображатися:

  1. за нижчою з двох оцінок: собівартістю або ринковою вартістю;

  2. за ринковою вартістю.

Якщо поточна ринкова вартість акцій стає нижчою, ніж вартість їх придбання, портфель акцій втрачає частину своєї фактичної вартості. При цьому в бухгалтерському обліку відображається коригування вартості придбання акцій до їх ринкової вартості. Наприклад, ціна акцій зменшилась з $5 до S4. Наприкінці звітного періоду складається бухгалтерська проводка:

Дебет рахунку «Нереалізовані збитки по короткострокових цінних паперах» 1000

Кредит рахунку «Зменшення ринкової вартості короткострокових цінних паперів» 1000

Падіння вартості акцій розглядається як позареалізаційні збитки, які повинні бути визнані у періоді, коли сталося падіння вартості акцій. Тому у фінансовій звітності буде відображено:

У Звіті про прибутки та збитки:

Витрати: нереалізований збиток по короткострокових цінних паперах 1000

У Балансі:

Поточні активи: Короткострокові цінні папери за нижчою вартістю 4000

(вартість придбання 1000 акцій по $5 = S5000)

Правило нижчої вартості є винятком із принципу оцінки за собівартістю, але воно відповідає принципу обачності (консерватизму) і не призводить до визнання нереалізованого прибутку у статтях доходів.

При подальшому підвищенні ринкової вартості портфеля акцій буде дана зворотна проводка — на збільшення ринкової вартості акцій, але лише в межах минулої собівартості.

Як бачимо, правило нижчої вартості призводить до недооцінки акцій у Балансі. Воно забороняє підвищення їхньої вартості до ринкової, незалежно від того, наскільки обгрунтована така вартість. Разом з тим, ринкова вартість має декілька переваг порівняно із собівартістю:

  1. ринкова вартість забезпечує інвесторів більш корисною інформацією, ніж собівартість;

  2. інформація про ринкову вартість цінних паперів сприяє визначенню ефекту від їх володіння, що не менш важливо, ніж виявлення прибутку чи збитку від їх продажу;

  3. інформація про ринкову вартість дозволяє будувати більш реалістичні прогнози руху грошових коштів.