1.2. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку

Різні користувачі бухгалтерської інформації потребують різного ступеня її деталізації. Вимоги управлінців набагато конкретніші, ніж зовнішніх користувачів фінансової інформації, тому немає потреби обтяжувати останніх зайвою деталізацією. Крім того, дані обліку не повинні розголошувати комерційну таємницю. З цих причин в міжнародній практиці єдина система бухгалтерського обліку поділяється на дві його складові: фінансовий та управлінський облік, кожна з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні підприємством, у забезпеченні необхідною інформацією різнопланових користувачів.

Метою фінансового обліку (financial accounting) є отримання даних, необхідних для складання фінансової звітності. Організація фінансового обліку повинна забезпечити суцільне, повне і безперервне відображення усіх господарських операцій, що відбулися за звітний період, складання фінансової звітності з метою забезпечення необхідною та вірогідною інформацією її користувачів. Об'єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати та фінансові результати окремого підприємства.

Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку та подання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Він забезпечує інформацією про складові доходів та витрат, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, фінансовий стан та його зміни, ефективність діяльності. Підготовлена фінансова звітність відповідає загальним запитам користувачів. Фінансова звітність не є комерційною таємницею, вона може оприлюднюватися і підтверджуватися незалежними аудиторами. Ведення фінансового обліку є обов'язковим; він базується на загальноприйнятих методологічних принципах.

Управлінський облік (management accounting) поглиблює фінансовий і застосовується передусім для контролю за внутрішніми операціями фірми.

Управлінський облік — це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю та прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою, організацією. Управлінський облік — це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потреб в інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів. Якщо фінансовий облік регулюється міжнародними і національними стандартами та нормативними актами, то головним критерієм організації управлінського обліку є корисність одержуваної інформації для оцінки, контролю і прийняття управлінських рішень.

Головними об'єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати, попередньо відображені у фінансовому обліку. В управлінському обліку витрати перегруповуються за їхнім цільовим призначенням, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності, ринками збуту продукції тощо. Аналогічно здійснюється групування доходів підприємств і фінансових результатів: за видами продукції, сферами діяльності, центрами відповідальності (центрами прибутку), регіонами реалізації продукції.

У межах управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється облік витрат та калькулювання собівартості продукції. При цьому підприємства самостійно обирають метод обліку. Крім обліку і калькулювання за повними витратами, для цілей управління, підприємства застосовують облік і калькулювання за змінними та постійними витратами. Важливим об'єктом управлінського обліку є виявлення результатів, аналізуючи які визначається ефективність діяльності внутрішніх підрозділів.

Метою управлінського обліку є забезпечення інформацією менеджерів, відповідальних за досягнення конкретних виробничих цілей. Інформація управлінського обліку не підлягає публікації і є комерційною таємницею.

Важливу роль відіграє управлінський облік при вирішенні завдань прогнозного характеру: про рентабельність нових видів продукції; визначення очікуваного доходу від запланованих господарських заходів; оцінки ефективності нових інвестицій; прийняття рішень в умовах використання обмежених ресурсів, а також рішень типу «купувати чи виробляти» тощо. Управлінський облік — це синтез методів і принципів обліку витрат, калькулювання собівартості, а також прогнозування, планування (бюдже-тування), аналізу і контролю.

Питання про доцільність застосування внутрішньої підсистеми обліку і контролю вирішує адміністрація фірми, яка самостійно встановлює склад і терміни подання внутрішньої звітності. Ознайомлення з даними реєстрів і внутрішньої звітності управлінського обліку можливе лише з дозволу власника або керівника підприємства.

Якщо фінансовий облік орієнтований на забезпечення вихідною обліковою інформацією абстрактного узагальненого користувача, то управлінський облік спрямований на задоволення специфічних інформаційних потреб конкретних управлінців різного рівня.

Порівняння характерних ознак фінансового та управлінського обліку наведено у табл. 1.1.

Управлінський облік виконує функцію оперативного управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Спочатку він орієнтувався, головним чином на управлінні виробничим процесом. Сучасний управлінський облік використовується для прийняття як тактичних, так і стратегічних управлінських рішень, допомагає у формуванні та забезпеченні успішної реалізації конкурентної стратегії і тактики бізнесу.

Таблиця 1.1

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО І УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

	Фінансовий облік	Управлінський облік
Основні користувачі інформації	Зовнішні користувачі: акціонери, інвестори, банки, кредитори, органи державного контролю і т. д.	Внутрішні користувачі на всіх рівнях управління підприємством
Ступінь регламентації	Ведення обов'язкове і чітко регламентоване державою	Рішення про форму організації, прийоми і методи обліку приймаються адміністрацією підприємства, виходячи з потреб системи управління
Свобода вибору	Обов'язкове дотримання загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку	Єдиний критерій застосування — економічна доцільність, тобто управлінська цінність отриманої інформації повинна перевищувати витрати на її одержання
Базова структура	Обов'язкове використання системи подвійного запису	Може використовуватися будь-яка система, яка приносить позитивний результат
Об'єкти обліку	Господарські ресурси та процеси підприємства в цілому	Потоки витрат, доходів та фінансових результатів підприємства
Критерії	Фінансовий облік	Управлінський облік
Об'єкти дослідження	Підприємство в цілому.	Окремі сегменти діяльності підприємства: види продукції, центри відповідальності, канали реалізації, ринки збуту, покупці тощо
Вимірники	Грошова одиниця	Різні вимірники (в тому числі якісні показники). Єдиний критерій вибору вимірника— його корисність у конкретній ситуації
Відображення часу	Надає інформацію про операції, які здійснилися у минулому	Інформація мас прогнозний характер
Періодичність надання інформації	Звіти складаються періодично на регулярній основі. Інтервал, як правило, — річний або квартальний	Залежить від потреб системи управління. Звіти можуть складатися щодня, щотижня, щомісяця. Можуть не мати регулярного характеру
Ступінь надійності інформації	Основна вимога — надання повної, правдивої і неупередженої інформації	Залежить від цілей планування, тому інформація має суб'єктивний, ймовірний характер
Спрямованість	Оцінка минулого	На майбутнє (прогнозування)
Конфіденційність інформації	Інформація має відкритий характер. Звіти підлягають обов'язковому оприлюдненню	Інформація має закритий характер є комерційною таємницею підприємства