3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
Мова – суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини і є системою знаків для передавання, приймання і використання інформації. Мова (зовнішня і внутрішня) – це спосіб існування мислення. Людська мова, на відміну від мови знакової взаємодії тварин, оперує поняттями.
Мовлення – це акт вживання людиною мови для спілкування.
Мовне спілкування між людьми завжди здійснюється якоюсь мовою і підкоряється її законам. Ці закони визначають лад мовного спілкування, їхнє порушення утруднює спілкування.
Функції мови: емоційно-виразна, впливу, повідомлення.
Мова людини виконує емоційно-виразну функцію, що відмінна від неосмисленої виразної реакції тварини. Виразний компонент людської мови несе семантичний зміст і сприяє більш повній і глибокій передачі думки. Емоційно-виразна функція дозволяє передавати ставлення людини, яка передає інформацію, до того, що повідомляється.
Функція впливу людської мови полягає в її здатності спонукати інших людей до дії. Сила такого впливу залежить від змісту і виразності мови. Найбільш наочно функція впливу мови виявляється в наказі, вимозі, проханні, що зобов’язують або спонукують співрозмовника зробити певний вчинок.
Функція повідомлення є проявом основного призначення мови – передавати інформацію. Вона полягає в передачі думок, виражених словами, фразами, невербальними засобами, іншим людям. Завдяки мові люди сприймають і усвідомлюють інформацію, що повідомляється їм. Функція повідомлення яскраво виражається в таких формах мови, як пояснення, виклад, роз’яснення.
Процес обміну думками здійснюється у виді усного і письмового мовлення.
Усне мовлення – звучне мовлення, яке сприймається людиною на слух. Воно поділяється на діалогічне та монологічне.
Діалогічне мовлення – мовлення між двома або кількома співрозмовниками.
Монологічне мовлення – це таке мовлення, коли говорить одна особа, а решта слухає, сприймає її промову.
Письмове мовлення – це особливий вид мовлення, що дає змогу спілкуватися з відсутніми співрозмовниками.
Усне та письмове мовлення, які можуть набувати форми діалогу чи монологу, є зовнішнім мовленням.
Внутрішнє мовлення – людина користується ним, коли розмірковує про щось подумки, планує свої дії, не виловлюючись вголос і не записуючи на папері, не контактуючи з людьми.
Культура мовлення — це сукупність таких якостей, які найліпше впливають на адресата з урахуванням реальної ситуації, поставлених мети й завдань. До них належать: точність, зрозумілість, чистота мови, багатство й розмаїтність, виразність, правильність. Кожен, хто бажає поліпшити свою культуру мовлення, має розуміти, що таке національна мова, у яких формах вона існує, яка різниця між книжною та розмовною мовами, що таке функційні стилі мовлення, чому в мові існують фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні варіанти, що таке мовна норма, опанувати й розрізняти навички добору й уживання мовних засобів у процесі діяльності, оволодівати нормами літературної мови, її багатствами.
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №18
- 1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- 3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- 1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- 2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- 3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- 1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- 2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- 3.Систематизація документів:основні вимоги
- Види ділового спілкування
- 2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- 3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- 2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- 3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- 1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- 2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- 3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- 1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- 2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- 1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- 2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- 3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- 1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- 2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- 3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- 1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- 2. Основні документи кадрової діяльності.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- 3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- 3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 2.Організація документообігу в установі
- 3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- 1.Складання номенклатури справ та формування справ
- 2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- 1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- 2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- 3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- 1.Контроль за виконанням документів
- 2.Система архівних установ в україні
- 3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- 3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- 1.Організація сучасного діловодства
- 2.Витоки керування документаційними процесами
- 3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- 1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- 3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- 1.Архівознавче термінознавство
- 2. Анотування документів:сутність, види, функції
- 3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- 1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- 2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- 3.Основні завдання редагування
- 1. Архіви — специфічна інформаційна система
- 2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- 3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика