1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту

Документ – складний обєкт, що представляє собою єдність інформації й матеріального речовинного носія.

Документ являє собою систему – безліч закономірно звязаних один з одним елементів і частин як певне цілісне утворення, єдність. Елемент – одиниця розподілу документа. Сукупність однорідних елементів, що виконують необхідну для існування системи функцію, називається підсистемою. Якщо в системі є кілька підсистем, то вся система стає складною. Якщо системою вважати документ як такий, то його підсистемами будуть інформаційна й матеріальна речовинна, а також конструктивні елементи документа титульний аркуш, обкладинка, палітурка, форзац і т.п., обєднані в складне ціле. Підсистемою документа може виступати й текст, що складається із глав, параграфів, абзаців.

Документ як ціле – це єдність складових його елементів і підсистем. При системному підході досліджуваний документ розглядається як частина більшої системи соціальних комунікацій. Документ являє собою відносно самостійну систему завдяки наявності власних ознак і властивостей, що обумовлюють його розходження й подібність із іншими матеріальними обєктами. Основою будь-якого документа є документна інформація.

Отже, вивчення документа як діалектичної двоєдності форми та змісту полягає у виявленні його елементів, підсистем і звязків між ними, тобто у вивченні його структури. Установлюються ознаки й параметри, що характеризують документ як систему. Визначаються функції, виконувані елементами, підсистемами усередині й зовні цієї системи. її властивості, тобто якісні відмінності, що обумовлюють відносну самостійність, стійкість і стабільність даної системи, придатність документа для використання в соціальній комунікації.