Державний устрій України

Україна – суверенна держава. Вона має свою власну територію, вищі й місцеві органи державної влади, уряд, державний герб, державний прапор і гімн.

У липні 1990 р. Верховна Рада України, український Парламент, прийняла дуже важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України. Цей документ відкрив нову сторінку в історії України, яка веде до будівництва демократичної держави, побудованої на владі закону.

Згідно Декларації тільки Верховна Рада може говорити від імені всього українського народу. Ніяка політична партія, громадська організація або окрема персона не має права це робити. У Декларації написано, що Україна гарантує дію Конституції на території країни.

Шлях, яким йшла Україна від ухвалення Декларації про державний суверенітет до ухвалення його Конституції, повільний і складний. Це легко пояснюється великими перетвореннями в політичному й економічному житті.

У липні 1996 р. Верховна Рада прийняла нову Конституцію України. Згідно неї Україна – парламентська республіка з президентським управлінням.

Вищий орган державної влади – Верховна Рада. Вона – однопалатний парламент, де головує спікер. Функції Верховної Ради – законотворення і уважний огляд діяльності уряду. Український уряд очолює прем'єр-міністр. Вибори депутатів парламенту проводяться кожні чотири роки. Вони здійснюються таємним голосуванням. Усі громадяни віком від 18 років мають виборче право.

Президент обирається кожні п'ять років. Він – глава держави. Він не може бути обраний більш ніж на два строки.

Конституція України – головний закон країни. Вона гарантує певні права й свободи українських громадян і визначає їх обов'язки.

Процес створення нової демократичної держави складний. Але за короткий період була створена нова система державного управління, національні Збройні Сили, служба безпеки, міліція. Незалежна Україна непохитна на своєму шляху до демократії.