2. Анотування документів:сутність, види, функції
За формулюванням, наданим у ДСТУ 2394-94, анотація — це “стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, а іноді навіть його короткий опис, що додається, як правило, у вигляді примітки після бібліографічного опису документа”. Проте більш вдалим є визначення анотації з “Короткого термінологічного словника із бібліографознавства та соціальної інформатики”, згідно з яким анотація — коротка характеристика документа з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація містить узагальнену характеристику первинного документа, вона не переказує його зміст, на відміну від реферата, а розкриває тематику твору, його читацьку адресу, інші ознаки, які можуть цікавити користувачів. Більшість анотацій дають оцінку первинному документу, вказують на його значення, місце серед інших. Складання анотацій, мабуть, найбільш творчий і суб’єктивний процес з усіх процесів аналітико-синтетич- ної обробки документів, він найменше формалізований і тому вимагає від анотатора найвищого професіоналізму.
Ознаки, за якими характеризується документ в анотації, називаються інформаційними елементами. Зазвичай це відомості про автора, тематику твору, територіальні й хронологічні межі, про структуру, форму і призначення, мову, стиль, поліграфічне оформлення, наявність таблиць, графіків, інших додатків тощо. Відбір інформаційних елементів здійснюється відповідно до характеру первинного документа, а також відповідно до конкретного призначення анотації. Залежно від призначення (для бібліографічних покажчиків, орієнтованих на різні категорії користувачів; для вміщення в первинному документі; для бібліотечних каталогів і т. ін.) різниться зміст, характер викладу відомостей, їхній обсяг в анотаціях. Тому не можна переймати анотації з одних джерел для використання в інших.
Анотації є засобом повідомлення користувачів про існування документів певного змісту й характеру, вони сприяють орієнтації в документних потоках. Завдяки їм значно полегшується пошук потрібних документів, оскільки користувач заздалегідь одержує відомості про зміст, форму і призначення, особливості, наукову й художню цінність творів.
Анотування найширше використовується для характеристики документів у бібліографічних покажчиках, бібліотечних каталогах та інших сферах бібліотечної діяльності, а також у видавничій справі, книжковій торгівлі з метою інформації та реклами творів друку. Функції анотацій остаточно не визначені й не сформульовані, але більшість фахівців вважають, що для них характерне виконання загальних функцій бібліографічної інформації, а саме: пошукової, комунікативної, оцінної. Пошукова функція здійснюється при визначенні місцезнаходження документа, певні ознаки якого відомі користувачеві. Суть комунікативної функції полягає в повідомленні користувача про існування невідомих йому документів, зміст яких відповідає його інформаційним потребам. Обидві зазначені функції реалізуються насамперед через наявність в анотованому бібліографічному записі бібліографічного опису, але наявність анотації суттєво підвищує пошукові та комунікативні властивості запису. Оцінна функція властива саме анотації, вона проявляється в наявності позитивної чи негативної оцінки документа, рекомендації його певній категорії користувачів. В основі анотації, складеної на високому професійному рівні, завжди лежить оцінка твору. Об’єктивний аналіз первинного документа, що здійснюється в процесі анотування, вимагає від анотатора виявлення позитивних властивостей і недоліків цього документа. Оцінні елементи іноді є в тексті анотації, але не завжди. Часто оцінка проявляється вже у виборі документів для анотування. Наявність оцінної інформації в анотації сприяє прийняттю користувачем безпомильного рішення щодо необхідності звертання до первинного документа.
Щоб функції анотацій максимально реалізувалися, вони мають задовольняти певні вимоги, найважливіші серед яких змістовність і доступність. Змістовність передбачає повноту передачі змісту документа, тобто вичерпний перелік розглянутих у ньому питань та особливостей їхнього розгляду і викладу. Разом з тим в анотації не слід повторювати відомостей, що містяться в назві документа й інших елементах бібліографічного опису. Змістовність анотації невіддільна від її об’єктивності. Анотація має точно передавати тематику твору й позицію автора, а не думку анотатора. У разі принципових неузгоджень між автором твору й анотатором в анотації подають спеціальне застереження.
Вимога доступності задовольняється завдяки чіткості та логічності викладу відомостей, використанню загальноприйнятої сучасної термінології, простоті й зрозумілості мови анотацій Анотація має бути лаконічною, конкретною, в ній слід зазначити необхідні факти, імена, дати. Обсяг анотацій встановлюється залежно від їхнього типу та призначення.
Вимогу індикативності розуміють як відповідність тексту анотації потребам її конкретного призначення і характеру первинного документа. Вирішальне значення має мета складання анотації, характеристики того посібника, у якому її буде вміщено. Так, складаючи анотації для бібліографічного покажчика з певної теми, доцільно зосередитися на змісті творів, для персонального — на їхньому місці в творчості автора, історії створення. У видавничих анотаціях, які мають насамперед рекламну мету, характеризують не тільки зміст творів, а й видання, тому вони містять відомості про ілюстративні матеріали, науково-довідковий апарат і т. ін.
- 1.Наука про документ за кордоном:історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2.Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні.
- 3.Текст як основа ділового документа.Класифікація текстів у документній лінгвістиці.
- 1.Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції.
- 2.Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-анлітичної діяльності.
- 3.Структура редактарського аналізу текстів офіційно-ділового стилю.Етапи редагування.
- 1.Документознавство в системі відносин «діловодство-архівознавство»
- 2.Роль архівних установ у Керуванні документаційними процесами.
- 3.Систематизація документів:основні вимоги
- Види ділового спілкування
- 2. Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу. Порядок підготовки аналітичних документів.
- 3.Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 2.Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст , призначення.
- 2. Сучасна законодавчо-нормативна база керування документаційними процесами в Укріїні
- 3. Інформація: її суть, функції, характеристика та класифікація
- 1. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- 2. Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад кдп
- 3. Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- 2. Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- 3. Державні архіви й організаторсько-методичне керівництво архівними підрозділами організацій, установ, підприємств та службами документального забезпечення.
- 1. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- 2. Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- 3. Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механзми, реалізація
- 1. Міждисциплінарність документознавства: природа та звязки
- 2. Термінологія і термінографія керування документаційними процесами
- 3. Теоретичні та практичні засади реферування, як з одного напрямів референської діяльності
- 1. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- 2. Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Методи та методологія документологічних досліджень.
- 2. Умови ефективного функціонування системи керування документацій ними процесами.
- 3. Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення і мовний етикет.
- 1. Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку.
- 2. Основні документи кадрової діяльності.
- 3. Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України.
- 1. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку.
- 3. Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- 1. Загальна характеристика документознавчої термінології: джерела формування, сучасний стан, перспективи розвитку.
- 2. Примірна інструкція з діловодства як нормативний документ.
- 3. Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 1.Правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- 2.Організація документообігу в установі
- 3.Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- 1.Складання номенклатури справ та формування справ
- 2.Перетворення повідомлення( даних) в інформацію- методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- 3. Нормативна та методична бази експертизи цінності документів
- 1.Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів
- 2.Спеціальна методика бібліографічного опису
- 3.Схема звязків архівознавства з науковими дисциплінами
- 1.Контроль за виконанням документів
- 2.Система архівних установ в україні
- 3.Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- 1.Історичні передумови формування сучасного діловодства
- 2.Керування документаційними процесами — складова та функція управління
- 3.Моделі комунікації за к. Шенноном ,р.Якобсоном та ю.Лотманом як інструментінформаційно-аналітичної діяльності
- 1.Організація сучасного діловодства
- 2.Витоки керування документаційними процесами
- 3. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність , значення
- 1. Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- 2. Еволюція понять «діловодство», «документаційне забезпечення управління», «документно-інфромаційне забезпечення управління», «управління документацією», «керування документацій ними процесами»
- 3. Загальна методика бібліографічного опису документів її завдання і зміст
- 1.Архівознавче термінознавство
- 2. Анотування документів:сутність, види, функції
- 3. Керування документацій ними процесами: сфера практичної діяльності та наукових знань
- 1.Архівознавство як наукова і навчальна дисципліна
- 2. Дсту гост 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання
- 3.Основні завдання редагування
- 1. Архіви — специфічна інформаційна система
- 2.Види аналітико-синтетичної переробки документної
- 3.Управлінський документ: історія, загальна характеристика