logo search
облік у зарубіжних країнах

6.2. Облік надходження основних засобів

Основні засоби можуть надходити на підприємства в результаті:

  1. купівлі;

  2. будівництва;

  3. обміну;

  4. дарування.

Купівля основних засобів може здійснюватися за грошові кошти або в кредит. У діловій практиці широко розповсюджені ситуації, коли одночасно придбавається декілька видів основних засобів, причому оплата проводиться не за окремі об'єкти, а їх комплекс. Якщо у документах не виділена вартість кожного окремого об'єкта, виникає необхідність розподілу загальної суми між об'єктами. Наприклад, компанія придбала ділянку землі, на якій знаходиться будівля з обладнанням. За все компанія розплатилася векселем номіналом $320 000. Пропорційний розподіл загальної суми можливий шляхом визначення ринкової ціни кожного з цих об'єктів, за умови, що вони придбавалися окремо.

У разі виникнення кредиторської заборгованості, не підтвердженої векселем, кредитується рахунок «Рахунки до сплати», а при придбанні основних засобів за грошові кошти — рахунок «Грошові кошти».

Собівартість основних засобів, створених власними силами, визначається з використанням тих самих принципів, що й при їх придбанні. Якщо підприємство виготовляє аналогічні активи для продажу, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень МСБО 2 «Запаси».

У випадку, коли фактичні витрати на будівництво перевищують ринкову вартість аналогічного об'єкта, об'єкт основних засобів оцінюється за ринковою вартістю, а сума перевищення відноситься на збитки. Якщо ж витрати на будівництво об'єкта власними силами виявилися менше ринкової вартості аналогічного об'єкта, об'єкт оцінюється за загальною сумою витрат на будівництво, а не за ринковою вартістю. Принцип консерватизму Не дозволяє визнати дохід у даному випадку, оскільки актив має бути оцінений за найменшою з двох оцінок: собівартості і ринкової вартості.

Витрати на будівництво накопичуються на рахунку «Незавершене будівництво», а після введення об'єкта в експлуатацію переносяться на рахунок основних засобів.

Оцінка основних засобів, придбаних в результаті обміну або часткового обміну на інші активи, залежить від того, здійснювався обмін подібними чи неподібними активами. Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які:

  1. виконують подібну функцію в такому самому виді діяльності;

  2. мають подібну справедливу вартість.

При обміні основних засобів на подібний актив вважається, що операція не має комерційного характеру і процес отримання прибутку не завершено. У такому випадку собівартістю отриманого об'єкта стає балансова вартість відданого активу. Для такої операції не визнається ні прибуток, ні збиток.

Якщо об'єкт основних засобів придбаний в результаті обміну на неподібний актив— така господарська операція має комерційний характер і впливає на зміну грошових потоків, що генеруються активом. У такому випадку отриманий в результаті обміну актив оцінюється за його справедливою вартістю, яка дорівнює справедливій вартості відданого активу, скоригованій на суму переданих грошей або їх еквівалентів. Різниця між балансовою вартістю відданого об'єкта і справедливою вартістю отриманого визнається як доходи або витрати того періоду, в якому було здійснено обмін.

Основні засоби можуть надходити в дарування як:

Актив, отриманий в результаті дарування, має бути оцінений за справедливою вартістю, визначеною експертним шляхом або на підставі документів на передачу.

Однією з форм безоплатної передачі активів є державна допомога у вигляді державних грантів (дотацій, субсидій, премій). Методологічні засади відображення в обліку і фінансовій звітності державних грантів викладено у МСБО 20. Цим стандартом передбачено два підходи щодо обліку державних грантів:

Оскільки отримання основних засобів за державним грантом є формою їх безоплатної передачі (дарування), зазначені методи можуть бути застосовані і при відображенні аналогічних операцій з іншими юридичними чи фізичними особами.