Теоритчний блок

Одним з універсальних і важливих понять моральної свідомості є справедливість. Уперше визначення змісту поняття дав Аристотель, якого називають «хрещеним батьком» європейської етики: «Це відплата за когось чи за щось; порівняння чогось і розподіл». Справедливість як поняття своїм корінням сягає сивої давнини, того часу, коли існувала так звана відплата. Вона передбачала покарання людини за порушення певних норм. Упродовж тисячоліть основним принципом справедливості відплати залишалася помста: «око за око», «життя за життя».

З часом таке розуміння поняття було спростовано, оскільки воно породжувало жорстокість, яка започаткувала хаос. На певному етапі свого розвитку людство відповідно до географічного положення, етнічної й культурної специфіки відмовилося від відплатної форми справедливості й почало стверджувати принцип розподільної справедливості, сутності якого відповідало гасло: «Кожному відповідно до здібностей і результатів праці».

Цей тип справедливості Аристотель класифікував на дів групи: зрівняльна і розподільна ( намалювати таблицю на дошці ).