Кореспонденція рахунків з відображення внесків на формування власного капіталу товариства

В кінці кожного облікового періоду здійснюються коригуючі записи і всі рахунки витрат та доходів закриваються на зведений рахунок фінансових результатів, після чого визначається фінансовий результат діяльності. Слід зауважити, що заробітна плата партнерів та відсотки на вкладений ними капітал не розглядаються як витрати товариства до моменту визначення прибутку. Ці суми не обліковуються на рахунках витрат і не зіставляються з доходами для визначення фінансового результату. У складі витрат товариства по статті «Заробітна плата» відображається лише заборгованість з оплати праці службовцям, а по статті «Витрати по відсотках» — відповідна заборгованість кредиторам. Виплата винагороди партнерам за роботу та вкладені кошти розглядається в товаристві як вилучення капіталу. Тому на кожного із власників відкривається окремий рахунок «Вилучення капіталу».

Фінансовий результат товариства розподіляється між його співвласниками. Прибуток оподатковується у складі доходів кожного із партнерів, як і дохід власника індивідуальної приватної фірми або будь-якого громадянина.

Порядок розподілу прибутків та збитків потрібно чітко обумовлювати в договорі, щоб запобігти виникненню можливих конфліктів. Якщо всі партнери при формуванні власного капіталу товариства здійснюють однакові суми внесків, приділяють справам однакову кількість часу, мають рівні організаторські здібності і несуть однаковий ризик, пов'язаний з бізнесом, то в такому разі прибуток або збиток товариства може розподілятися порівну.

Якщо один із партнерів бере на себе керівництво підприємством і приділяє цьому весь свій час — тоді йому із чистого прибутку призначається заробітна плата, яка не впливає на подальший розподіл фінансових результатів. Інший партнер може вкласти у підприємство більше коштів і сподіватись на компенсацію у вигляді більшої частки в прибутку товариства. В таких випадках із чистого прибутку спочатку виплачується заробітна плата та відсотки на вкладений капітал, а залишок прибутку (або його дефіцит) розподіляється відповідно до обраної методики:

• порівну;

• за встановленою пропорцією;

• пропорційно вкладеному капіталу (за основу може бути взята сума капіталу на початок року або середня частка капіталу кожного партнера).

За результатами розподілу прибутку здійснюється бухгалтерський запис:

Дебет рахунка «Зведений рахунок фінансових результатів»

Кредит рахунка «Капітал власника»

Якщо протягом звітного періоду партнерами вилучалися кошти на власні потреби (на виплату заробітної плати та інші цілі), то наприкінці звітного періоду їх слід списати на зменшення капіталу партнерів. При цьому складається бухгалтерське проведення:

Дебет рахунка «Капітал власника»

Кредит рахунка «Вилучення капіталу»

Особливості фінансової звітності товариства: Звіт про прибутки та збитки після традиційного переліку статей і відображення загальної суми чистого прибутку може містити дані про розподіл чистого прибутку між партнерами.

Наприкінці фінансового року готується Звіт про капітал партнерів. У ньому відображається залишок капіталу кожного партнера на початок року, його зміни за рахунок додаткових вкладень, вилучень, одержання частки прибутку і залишок загального капіталу та окремих його власників на кінець звітного року. Баланс товариства в розділі «Власний капітал» відображає конкретні суми капіталу кожного партнера.

Зміна складу партнерів товариства має обов'язково супроводжуватися його перереєстрацією і складанням нового договору, де доцільно вказувати умови виходу та прийняття нових партнерів.

Вихід партнера із товариства може здійснюватися через:

• вилучення активів товариства на еквівалентну суму;

• продаж капіталу новому партнеру;

Прийняття нового партнера може супроводжуватися:

• вкладенням активів нового партнера у товариство;

• купівлею у одного із партнерів частки капіталу в товаристві;

• вкладенням активів з гудвілом попереднім партнером за умови стабільної рентабельної роботи товариства;

• виплатою премії новому партнеру — якщо члени товариства зацікавлені в його прийнятті.

Ліквідація товариства — це процес припинення господарської діяльності підприємства, під час якого частина активів, необхідна для погашення заборгованості, реалізується, а решта розподіляється поміж партнерами.

Причинами ліквідації товариства можуть бути:

• вичерпання завдань, для вирішення яких створювалося товариство, або терміну його дії;

• зміни в законодавстві, що призвели до визнання діяльності товариства незаконною;

• банкрутство одного із партнерів або всього товариства.

Під час ліквідації господарська діяльність припиняється, завершується обліковий цикл, визначається фінансовий результат, який розподіляється між партнерами відповідно до встановленої договором методики. Кошти, отримані від реалізації активів, у першу чергу спрямовуються на погашення зобов'язань перед кредиторами, потім — на погашення боргів партнерів і лише їх залишок розподіляється між партнерами. Продаж активів може бути здійснено:

1. З прибутком — якщо активи реалізуються за ціною, що перевищує балансову вартість, і тоді в обліку відображається така послідовність операцій з ліквідації:

а) отримання грошових коштів і списання активів, що були реалізовані з одночасним відображенням прибутку від реалізації;

б) погашення заборгованості товариства за рахунок отриманих від реалізації активів коштів;

в) розподіл прибутку від реалізації на збільшення капіталу партнерів;

г) розподіл залишку грошових коштів між партнерами. Після виконання останньої операції всі рахунки товариства

матимуть нульове сальдо, тобто будуть закриті.

2. Зі збитком — якщо активи реалізуються за ціною, нижчаю за балансову вартість. У цьому випадку можливі варіанти:

1. збитки можуть бути перекриті капіталом партнерів. Послідовність операцій по відображенню ліквідації товариства зберігається. За змістом будуть відрізнятися лише операції з відображення збитків від реалізації та з розподілу збитків на зменшення капіталу співвласників.

2. залишок капіталу одного із партнерів не покриває його частки в збитках товариства. В такому випадку збиток від продажу активів розподіляється між співвласниками відповідно до встановленої раніше пропорції. Партнер, залишок капіталу якого не перекриває його частки в збитках товариства, повинен погасити відповідну суму за рахунок власних коштів. Тут вступає в силу правило необмеженої відповідальності. Внесені кошти ніби поповнюють недостатню частину капіталу. Після цього здійснюються виплати решті партнерів, і рахунки товариства закриваються.