logo
cykl_urokiv_z_temy_cinnosti_lyudyny_v_suchasnom

Теоритичний блок

Слово «ідеал» походить від французького ideal і в перекладі на українську мову означає взірець досконалості будь-чого в будь-якій сфері. За О.Кочетовим, ідеал – це те ж саме, що й бойове знамено. Кожна суспільна система мала свій ідеал, свій еталон особистості, на основі якого створювалася програма суспільного виховання й здійснювалось особистісне самовиховання. Так, юнаки Спарти наслідували Лікурга або Леоніда. Перший був еталоном державної мудрості, другий – прикладом мужності, високої майстерності. Молодь Афін захоплювалася необмеженою допитливістю Одіссея. У середні віки були вже інші ідеали: еталоном для богатих людей були служителі церкви, для бідних – борці за щастя людей ( Робін Гуд, Ілля Муромець і т.ін. ). Пізніше, на сучасному етапі, ідеальною називають ділову людину.

Еталон особистості залежить не тільки від суспільства. Він визначається самою людиною.

Імена тих, кого наслідували великі люди, часто забувалися, а в пам`яті людей залишалися ті, хто наслідував. Великий російський полководець О.Суворов писав: «візьми собі за зразок героя, спостерігай за ним, піднімись на його п`єдестал, випереди – тобі за це слава».

Ідеал обирають відповідно до поставленої мети.

Краще за ідеал брати конкретну людину, але при цьому слід пам`ятати: чуже життя вдруге не проживеш. Виходячи з потреб сучасного суспільства, ідеалом сьогодення, всебічно й гармонійно розвинена особистість.

Основними рисами такої особистості можна назвати:

Сукупність визначених рис складає еталон особистості, який є ідеалом і програмою самовиховання одночасно.

Найскладніше в самовихованні – це відповідність ідеалу реальному «я».

Таким чином, еталон особистості – це уява про те, якою повинна бути людина і чого вона не повинна наслідувати.

Поняття «ідеал» за своїм змістом відрізняється від таких понять, як «кумир», «ідол».

Ключові проблеми