Звіт про прибутки та збитки

за травень 20ХХр.

дол.

Вертикальна форма Балансу, яка була складена на кінець травня, виглядає так:

Таблиця 2.3. ЕлізаДулітл

Баланс

на 30.04.20ХХ р.

дол.

Основні елементи Балансу — активи, зобов'язання та капітал традиційно класифікуються як показано нарис. 2.3, 2.5, 2.6.

АКТИВИ	Поточні активи (короткострокові	Грошові кошти
		Цінні папери
		Дебіторська заборгованість
		Товарно-матеріальні запаси
	Непоточні (довгострокові) активи (основні засоби, вкладення, нематеріальні активи)	Нерухомість, будівлі та обладнання
		Довгострокові інвестиції
		Довгострокова дебіторська заборгованість
		Гудвіл
		Патенти, торгові марки
		Витрати майбутніх періодів

Рис. 2.3. Групування статей активу в порядку зменшення їх ліквідності*

Поточні (короткострокові) активи — це грошові кошти та інші ресурси, які можуть бути перетворені в готівку або повністю використані протягом одного фінансового року чи нормального операційного циклу підприємства (залежно від того, який період триваліший). Поточні активи також називають оборотними активами, вони знаходяться в процесі постійного перетворення в грошові кошти (рис. 2.4.)

Рис. 2.4. Операційний цикл

У різних країнах існують певні традиції послідовності розміщення активів у балансі. У США та Канаді їх відображають, починаючи з грошових коштів і далі — в порядку зменшення їх ліпід ліквідністю розуміють період часу, необхідний для перетворення на гро засоби активів, які перебувають в негрошовій формі. Ліквідності. Наприклад, у Великобританії, Німеччині, Росії та інших країнах, навпаки — від найменш ліквідних (основні засоби) до найбільш ліквідних (грошові кошти), тобто в порядку збільшення їх ліквідності.

Зображені на рис. 2.3 статті повинні розкриватися окремо. Так, грошові кошти — це кошти в касі підприємства, а також на його банківських рахунках, які можуть бути одержані за вимогою.

Цінні папери — акції, облігації та інші ринкові цінні папери, які є короткостроковими інвестиціями тимчасово вільних коштів. Якщо ринкова вартість цінних паперів відрізняється від балансової, вона повинна розкриватися окремо.

Дебіторська заборгованість. По цій статті відображається сума дебіторської заборгованості, яка має бути сплачена упродовж року: рахунки та векселі до отримання, дебіторська заборгованість директорів, міжфірмова дебіторська заборгованість, дебіторська заборгованість асоційованих компаній тощо, а також завчасно сплачені витрати. Ця сума звичайно вказується за вирахуванням резерву на безнадійні борги.

Товарно-матеріальні запаси — у виробничих компаніях складаються з трьох груп:

1. сировина, яка має бути використана на виробництво продукції;

2. напівфабрикати, що знаходяться у виробництві;

3. готова продукція, призначена для реалізації.

У торговельних підприємствах— це запаси товарів, призначені для продажу покупцям. Товарно-матеріальні запаси в звіті відображаються за нижчою з двох оцінок — за собівартістю або ринковою вартістю.

Довгострокові активи — це засоби, котрі передбачається використовувати протягом періоду, що перевищує один фінансовий рік.

Нерухомість, будівлі та обладнання називають також основними засобами. Це активи, що постійно використовуються і не призначені для продажу. До цього типу активів належать будівлі, які є власністю підприємства; земельні ділянки, на яких розташовані ці будівлі та споруди; обладнання та машини, що використовуються на виробництві. Вони матеріальні і забезпечують доходи підприємства. У Балансі довгострокові активи (крім землі) відображаються за залишковою (балансовою) вартістю, яка визначається шляхом вирахування із їхньої первісної вартості суми накопиченої амортизації.

Довгострокові інвестиції— цінні папери, які не будуть продані протягом найближчого року; векселі, видані терміном більше року; земля для майбутнього освоєння; вкладення в дочірні підприємства, асоційовані та інші компанії на період, що перевищує один фінансовий рік. У валюту Балансу ці активи включаються за нижчою з двох оцінок — купівельною або ринковою.

Довгострокова дебіторська заборгованість -заборгованість, яка не буде сплачена упродовж року.

Гудвіл {ділова репутація фірми) — це перевищення суми, сплаченої при придбанні підприємства над справедливою вартістю його активів.

Патенти, торгові марки та гудвіл є нематеріальними активами. Вони відображаються за ціною придбання, яка у деяких з них протягом очікуваного періоду амортизується.

Витрати майбутніх періодів — це фактично проведені витрати (на наукові дослідження, реорганізацію, розвиток та інше), які принесуть економічні переваги в майбутньому. Як витрати вони відображаються в період визначення економічних переваг.

Зобов'язання— це вірогідне зменшення у майбутньому економічних переваг (активів) компанії внаслідок передачі активів або надання послуг іншим компаніям, проведення операцій або здійснення подій (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Групування та складові зобов'язань

Поточні {короткострокові) зобов'язання — це зобов'язання, які можуть бути погашені протягом фінансового року або нормального операційного циклу підприємства— залежно від того, який з цих періодів виявиться довшим.

По банківських позиках завжди виплачуються проценти, що не стосується більшості інших короткострокових позик. Тому поточні зобов'язання, як правило, є низькозатратним фінансуванням компанії.

Поточні (короткострокові) зобов'язання компанії звичайно погашаються за рахунок поточних (оборотних) активів. Взаємозв'язок між цими двома групами вимагає суттєвої уваги при вивченні балансу — він вказує на здатність підприємства погасити свої борги. Різниця між величиною поточних активів та короткострокових зобов'язань становить робочий капітал. Це один із найбільш поширених показників ліквідності підприємства. Його ще називають чистий оборотний капітал (чисті оборотні активи) — це величина, яка залишається після погашення всіх короткострокових зобов'язань. Консервативні інвестори бажають, щоб компанія, в яку вони здійснюють інвестиції, мала значний оборотний капітал, вбачаючи в цьому її здатність спрямовувати кошти після сплати боргів на приріст виробництва.

Довгострокові зобов'язання — це борги фірми, термін сплати яких перевищує один фінансовий рік, або операційний цикл.

Капітал є обсягом прав власників підприємства (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Відображення капіталу' в Балансах підприємств різних форм власності

Порядок відображення в Балансі власного капіталу залежиті від форми власності:

• приватне підприємство — належить одній особі;

• товариство — належить двом або більше особам;

• корпорація — юридична особа, яка створюється на підставі офіційно затвердженого статуту і продає свої акції. Початкова сума коштів, вкладених в компанію акціонерами, називається акціонерним {статутним, сплаченим) капіталом, а прибуток корпорації, нерозподілений між акціонерами — нерозподіленим прибутком (заробленим або резервним капіталом).

Слід відзначити, що звітна сума власного капіталу не відображає поточної ринкової її вартості. Вона не є абсолютно точною, бо грунтується на умовностях бухгалтерського обліку. Це лише різниця між бухгалтерською оцінкою активів і кредиторською заборгованістю фірми. Реальний капітал власників може бути визначений шляхом оцінки його складових— активів і зобов'язань.

При складанні зовнішньої фінансової звітності застосовується загальноприйнята класифікація активів, зобов'язань та капіталу. Приклад систематизованого Балансу, характерного для американських компаній, наведений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Royal international та філїґ

Консолідований баланс

на 51 грудня 20ХХр.

дол.

Приклади фінансової звітності компанії «Royal international та філії» наводиться з брошури «Чтение и анализ финансовых отчетов». Пер. з англ. — М.: KPMG Reviconsult. Аудиторская фирма «Контакт», 1993. — 35 с.

Закінчення табл. 2.4. Royal international та філії

Згідно з п. 6.6 МСБО 1 «Подання фінансових звітів» у Балансі підлягає відображенню така інформація:

• основні засоби;

• нематеріальні активи;

• фінансові активи;

• інвестиції, які обліковуються із застосуванням методу участі у капіталі;

• запаси;

• торговельна та інша дебіторська заборгованість;

• грошові кошти та їх еквіваленти;

• торговельна та інша кредиторська заборгованість;

• податкові зобов'язання та активи згідно з вимогами МСБО 12 «Податки на прибуток»;

• забезпечення;

• непоточні зобов'язання, на які нараховуються відсотки;

• частка меншості;

• випущений капітал і резерви

Цей Міжнародний стандарт визначає лише мінімальні вимоги до розкриття інформації у Балансі, у ньому відсутня жорстка регламентація формату, за яким слід подавати статті. У Додатку до МСБО 1 «Подання фінансових звітів» наведено приклад форми Балансу, в якому всі статті згруповані в розділи за їх економічним змістом (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

СТРУКТУРА БАЛАНСУ ЗА МСБО 1 «ПОДАННЯ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ»

Вивчення досвіду організації обліку за рубежем свідчить про те, що ті країни, в яких застосовується єдиний, затверджений на державному рівні План рахунків бухгалтерського обліку, мають регламентовану форму Бухгалтерського балансу. Так, наприклад, у Російській Федерації форма Бухгалтерського балансу та порядок формування його показників регламентується наказом Міністерства фінансів РФ від 13.01.2000 р. № 4н «Про форми бухгалтерської звітності організацій»; Положенням бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність організацій» (ПБО 4/99), затвердженим наказом Міністерства фінансів РФ від 6.07.1999 р. № 43н; Методичними рекомендаціями про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації, затвердженими наказом Міністерства фінансів РФ від 28.06.2000 р. № 60н. Згідно з цими нормативними документами, актив Балансу містить два розділи, а пасив — три розділи (рис. 2.7.)

Рис. 2.7. Структура Бухгалтерського балансу

Основним елементом Бухгалтерського балансу є балансова стаття, яка характеризує окремий вид активів (активна стаття) або вид зобов'язань чи капіталу (пасивна стаття).

У балансах підприємств Російської Федерації статті активів розміщуються залежно від ступеня ліквідності, починаючи з найменш ліквідних і закінчуючи найбільш ліквідними, а статті пасивів — за ознакою скорочення термінів погашення боргів, починаючи з найбільш тривалих термінів погашення боргів і закінчуючи короткостроковими зобов'язаннями.

За ознакою економічної однорідності балансові статті об'єднуються в розділи.

Бухгалтерський баланс складається за даними синтетичного і аналітичного обліку. В Російській Федерації підприємства повинні відображати в балансі показники за нетто-оцінкою, тобто за винятком сум за регулюючими рахунками (рахунок 02 «Амортизація основних засобів», рахунок 05 «Амортизація нематеріальних активів» та ін.).

Зміст бухгалтерського балансу та порядок його складання подано в табл. 2.6.

Таблиця 2.6