8.6. Облік довгострокових облігацій

Довгострокові облігації є однією із форм розміщення довгострокових зобов'язань. Вони мають юридичну силу і відображають зобов'язання компанії-емітента виплатити основну суму боргу та відсотки по ньому в обмін на капітал, який вкладений власниками облігацій — інвесторами.

Облік зобов'язань по довгострокових облігаціях ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку «Облігації до сплати», кредитове сальдо якого означає суму боргу по випущених довгострокових облігаціях на певну дату. По кредиту цього рахунка відображається виникнення зобов'язань перед утримувачами довгострокових облігацій при їх розміщенні, а по дебету — їх погашення. У Балансі зобов'язання по довгострокових облігаціях відображаються в розділі «Непоточні зобов'язання».

Порядок відображення в обліку емісії довгострокових облігацій залежить від того, за якою вартістю вони продаються на ринку цінних паперів.

Облік продажу облігацій за номіналом

Облігації продаються за номінальною вартістю за умови, що встановлена відсоткова ставка по облігаціях ідентична з ринковою ставкою відсотків, тобто інвестори готові вкладати в них кошти за офіційно встановленою відсотковою ставкою.

Наприклад, 1.01.20ХХ р. компанія випустила 500 облігацій номіналом $1000 кожна терміном на 10 років із встановленою ставкою 10 % річних. Відсотки інвесторам підлягають сплаті кожні півроку — 30 червня і 31 грудня.

Обліковий період — зі січня по 31 грудня.

У бухгалтерському обліку операція буде відображена:

1 січня 20ХХ р. — випуск облігацій і продаж їх за номіналом:

Дебет рахунка «Грошові кошти»

(500 облігацій по $1000 кожна) 500 000

Кредит рахунка «Облігації до сплати»

(500 облігацій) 500 000

30 червня, 31 грудня — сплата відсотків: Дебет рахунка «Витрати на сплату відсотків по облігаціях» 25 000

Кредит рахунка «Грошові кошти» 25 000

Наприкінці облікового періоду, 31 грудня 20ХХ року, у фінансовій звітності мають бути показані:

1) витрати на сплату відсотків по облігаціях: