4.4. Облік отриманих векселів

Векселі застосовуються при розрахунках як за торговельною, так і за особливою (неопераційною) дебіторською заборгованістю. Простий вексель {promissory note) — це безумовне зобов 'язання сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

У зарубіжній практиці кредитори надають перевагу дебіторській заборгованості, оформленій векселем з огляду на те, що:

• векселі можуть бути негайно продані банку;

• векселі є документальним підтвердженням заборгованості та її суми, тому є доказом у суді;

• на векселі нараховуються відсотки.

У простому векселі (рис. 4.1) зазначається:

1. векселедавець (maker of note) — особа, яка підписує вексель і тим самим бере на себе зобов'язання сплатити по ньому;

2. ремітент (payee) — особа, яка отримує платіж за векселем;

3. дата погашення (maturity date) — дата, на яку вексель має бути оплачений;

4. основна сума (face value) — номіні л векселя (principal amount);

5. проценти і процентні ставки (interest). Проценти — це плата за використання основної суми за векселем упродовж встановленого часу. Для векселедавця сума процентів складає витрати, а для векселеодержувача — виручку. Сума процентів розраховується за формулою:

Сума процентів = Основна сума • Річна ставка процента • Період часу

Ставка процентів зазвичай встановлюється на рік.

Період часу, за який нараховуються проценти, визначається розрахунково, якщо на векселі вказується дата початку нарахування процентів і дата погашення. Якщо на векселі позначена точна кількість днів, на які він видається, то за календарем визначається дата його погашення. Для спрощення розрахунків, як правило, припускають, що рік складається з 360 днів. Тоді процент за кожен день становить 1/360 річної суми.

Наприклад, компанія отримала вексель на суму $2000 під 12 % річних на 90 днів. Сума процентів за весь період становить:

$2000-0,12-90/360 = $60

Сума, що підлягає погашенню (maturity value) складається із номінальної вартості векселя і суми процентів. Вона дорівнює:

$2000 + $60 = $2060

В обліку простих векселів отриманих виділяються такі операції: Дотримання векселя (receipt of note). Як правило, вексель отримують в рахунок покриття дебіторської заборгованості. Век-селеодержувач відображає в обліку цю операцію на дату отримання векселя таким чином:

Дебет рахунку «Векселі одержані» 2000

Кредит рахунку «Рахунки до отримання» 2000

2) погашення векселя (collection on a note). На дату погашення векселя, по закінченню 90-добового строку, в обліку буде відображено:

Дебет рахунку «Грошові кошти» 2060

Кредит рахунку «Векселі одержані» 2000

Кредит рахунку «Дохід від процентів» 60

3) відмова від векселя (dishonored note). На рахунку «Векселі одержані» відображається лише заборгованість за векселями, термін оплати яких не настав. У випадку, якщо вексель залишився непогашеним у визначений строк, вважається, що відбулася відмова від векселя. Векселеодержувач повинен перевести суму заборгованості з рахунка «Векселі одержані» на особливий рахунок дебіторської заборгованості:

Дебет рахунку «Особливі дебітори — прострочені

векселі» 2060

Кредит рахунку «Векселі одержані» 2000

Кредит рахунку «Дохід від процентів» 60

4.5. Облік дисконтованих векселів

Підприємство може продати фінансовим установам свою дебіторську заборгованість (права на отримання грошей), оформлену переказним векселем. Переказний вексель (тратта)— це вексель, який може виписувати векселеодержувач (трасант) іншим особам шляхом переказного розпорядження (індосаменту).

Продаж торговельної дебіторської заборгованості називається факторингом. При таких операціях частина заборгованості (10—30 %) відходить фінансовій установі (банку), але компанія відразу отримує гроші.

Процент, який банк стягує по векселю, називається обліковою ставкою. Облікова ставка звичайно вища за процент по векселю. Такий вид фінансування називається обліком векселя, або дисконтуванням (discounting). Банк очікує отримати суму, що підлягає погашенню, у визначений строк. Він, як правило, має також право регреса до продавця векселя. Це означає, що якщо векселедавець не оплатить вексель у визначений строк, його повинен буде оплатити продавець векселя.

Отже, продаж (дисконтування) отриманого векселя дає можливість трасанту негайно отримати гроші, але в той же час робить його умовно зобов'язаним перед третьою стороною. Принцип повного розкриття інформації потребує відображення таких умовних зобов'язань у Примітках до фінансових звітів.

Наприклад, компанія отримала вексель на суму $2000 під 12 % річних на 90 днів. Через 30 днів вексель був проданий банку під ставку 15 %. Банківська процентна ставка належить до загальної суми векселя, яка складається із номінальної вартості векселя і суми процентів. Крім того, вона належить до тієї кількості днів, упродовж яких банк буде володіти цим векселем (у нашому прикладі — 60 днів).

Сума грошових коштів, яку банк повинен сплатити за вексель, розраховується таким чином:

Продаж (дисконтування) отриманого векселя:

Вексель: основна сума— 2000 доларів, ставка процента на рік — 12 %, строк — 90 днів

Продаж (дисконтування): через 30 днів після отримання річна процентна ставка при

продажу (дисконт) — 15 %

Основна сума $2000

Додати: Проценти, що підлягають сплаті на час погашення векселя

(S2000 • 0,12 • 90/360) __60

Загальна сума, яка має бути сплачена по векселю на дату його погашення —

базова сума до обчислення суми процентів при продажу.. 2060

За вирахуванням: дисконт — сума процентів, врахованих (стягнутих) банком

($2060-0,15-60/360) _53

Грошові надходження — сума, яку банк сплатив за

вексель 2007

Продаж (дисконтування) отриманого векселя відображається трасантом в бухгалтерському обліку:

Дебет рахунку «Грошові кошти» 2007

Кредит рахунку «Векселі одержані» 2000

Кредит рахунку «Дохід від процентів» 7

Завдання для самостійної роботи

Питання для контролю знань

1. Що розуміють під дебіторською заборгованістю та який її склад?

2. Як класифікується дебіторська заборгованість?

3. Який порядок оцінки дебіторської заборгованості?

4. Який порядок відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності?

5. Який порядок нарахування та відображення в обліку резерву сумнівних боргів?

Теми рефератів

1. Економічна сутність дебіторської заборгованості, порядок її визнання та оцінки.

2. Роль обліку в управлінні дебіторською заборгованістю.

3. Облік наданих знижок і повернення цінностей.

4. Облік розрахунків з дебіторами із застосуванням векселів.

5. Методи нарахування та облік резервів сумнівних боргів.

Господарські ситуації

1. На 31.12.ХХр. поточна дебіторська заборгованість компанії В, відображена у Балансі, містила (S): Рахунки до отримання за торговельними операціями 80 700

Сумнівна заборгованість (700)

Претензії до постачальника за нестачу товарів при транспортуванні (листопад XX р.) 2000

Продажна вартість нереалізованих товарів, відправ- 31 400

лених на консигнацію, не включених у Баланс за статтею «Запаси»

Депозит у цінних паперах 20 000

Усього 133 400

Правильною сумою поточної дебіторської заборгованості є: А. 133 400 В. 70 600 Б. 82 000 Г. 93 400

2. На підставі даних табл. 4.3 відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку; визначити суму наданої знижки та суму чистої реалізації послуг.

Таблиця 4.3

ГОСПОДАРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ФІРМИ «МАРС» ЗА ЖОВТЕНЬ 20ХХ РОКУ ($)

3. Визначити суму резерву сумнівних боргів та відобразити цю операцію на рахунках бухгалтерського обліку.

Вихідні дані

Компанія «Венус» заборгувала фірмі «Марс» $7500. Компанію оцінили неплатоспроможною на 35 %. Резерв сумнівних боргів створюється наприкінці року. «Венус» перераховує у наступному році фірмі

Тести поточного контролю знань

1. Погашення дебіторської заборгованості на суму $400 означає:

а) збільшення активів на $400, зменшення активів на $400,

б) збільшення активів на $400, зменшення зобов'язань на $400,

в) зменшення зобов'язань на $400, збільшення акціонерного капіталу на $400,

г) зменшення активів на $400, зменшення зобов'язань на $400.

2. На кінець звітного періоду сальдо по приведених нижче рахунках складає ($):

Продажі 1 000 000

Повернення і зниження вартості проданих товарів 175 000 Знижки при продажу 25 000

Собівартість проданих товарів 600 000

Яка рентабельність продажів? а) 60 % б) 75 %

в) 40 % г) 25 %

3. Резерв на покриття безнадійних боргів створюється:

а) якщо дебітори стають банкротами;

б) якщо дебітори припиняють свою діяльність;

в) для того, щоб покрити можливі безнадійні борги;

г) для списання безнадійних боргів.

4. Нарахування резерву на покриття безнадійних боргів відображається бухгалтерським проведенням:

а) Дебет «Витрати на покриття безнадійних боргів» Кредит «Рахунки до отримання»

б) Дебет «Резерв на покриття безнадійних боргів» Кредит «Рахунки до отримання»

в) Дебет «Витрати на покриття безнадійних боргів» Кредит «Резерв на покриття безнадійних боргів»

г) Дебет «Фінансові результати» Кредит «Резерв на покриття безнадійних боргів»

РОЗДІЛ 5

ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ

1. Поняття, склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку та оцінка.

2. Визначення вартості запасів.

3. Системи обліку товарно-матеріальних запасів.

4. Методи оцінки вибуття запасів.

Метою вивчення розділу є отримання знань щодо економічної сутності, складу товарно-матеріальних запасів, порядку організації їх обліку та оцінки; виявлення особливостей методів вітчизняного обліку та оцінки запасів у порівнянні із зарубіжним досвідом, а також набуття практичних навичок оцінки та відображення в обліку і фінансовій звітності товарно-матеріальних запасів.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

• формулювати визначення товарно-матеріальних запасів;

• правильно класифікувати матеріальні цінності і відносити їх до запасів з метою організації обліку і складання фінансової звітності;

• визначати собівартість придбаних запасів;

• визначати собівартість реалізованих запасів із застосуванням різних методів;

• порівнювати методи оцінки вибуття ТМЗ та визначати їх вплив на фінансові результати;

• організовувати облік ТМЗ за постійною та періодичною системами;

• розкривати інформацію про товарно-матеріальні запаси у фінансовій звітності;

• виявляти особливості вітчизняних методів обліку та оцінки ТМЗ у порівнянні з обліковою практикою зарубіжних країн.