Облік запасів в бюджетних установах

Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року. У бухгалтерському обліку установ запаси, в тому числі одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну (вартість придбання, одержання, виготовлення), справедливу (сума, за якою можна буде здійснити обмін активу, чи оплату зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами) та відновлювальну (змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки) вартість. До бюджетних установ запаси можуть надходити в результаті придбання за плату або виготовлення власними силами. Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх продажу, безоплатної передачі, ліквідації (на підставі акту). Відпуск запасів для використання, у виробництво, для продажу або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за середньозваженою вартістю.

Для узагальнення інформації про наявність і рух запасів призначено рахунки другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Для обліку виробничих запасів призначено рахунок 20 “Виробничі запаси” до якого відкриваються субрахунки: 201”Сировина і матеріали”, 202”Обладнання, конструкції і деталі до установки”, 203”Спецобладнання для науково – дослідних робіт”; 204”Будівельні матеріали”, 205”Інші виробничі запаси”. Вартість придбаних виробничих запасів (без ПДВ та суми витрат на транспортування) відображається по дебету субрахунків рахунку 20 “Виробничі запаси” у кореспонденції з кредитом субрахунків 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”, 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”, 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” тощо. Сума ПДВ враховується аналогічно обліку ПДВ при придбанні необоротних активів. Вартість списаних виробничих запасів відображається по кредиту субрахунків рахунку 20 “Виробничі запаси” і дебету субрахунків 811”Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги”, 812”Видатки за іншими джерелами власних надходжень”, 823”Витрати на науково – дослідні роботи за договорами”, тобто списуються на фактичні видатки установи.

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (предмети, строк корисної експлуатації яких менше одного року) Планом рахунків передбачено рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, до якого відкриваються субрахунки: 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” і 222 ”Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення”. Для відображення господарських операцій установи можуть відкривати до цих субрахунків додаткові рахунки третього, четвертого порядку.

У бухгалтерському обліку вартість придбаних МШП відображається за первісною вартістю (договірна ціна без ПДВ). Вартість придбаних МШП відображається за дебетом субрахунку 221 в кореспонденції з кредитом субрахунків:

• 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” – при придбанні МШП в порядку планових платежів;

• 362 “Розрахунки з підзвітними особами” – при придбанні МШП підзвітними особами;

• 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” - при надходженні оплачених раніше МШП;

• 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” – при надходженні МШП, оплата за які буде здійснена пізніше.

При придбанні МШП бюджетні установи створюють фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, облік якого ведеться за субрахунком 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”. На вартість МШП, що надійшли, одночасно робиться запис за кредитом субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами” і дебету субрахунків 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи ”, 802 “Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи ”, 811”Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги”, 813“Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду” (залежно від того, за рахунок яких коштів було придбано МШП). При цьому слід пам’ятати, що ці суми не включають ПДВ, сплаченого при придбанні МШП. Залежно від джерела придбання суми ПДВ відносяться:

• на видатки установи ( дебет субрахунків рахунку 80”Видатки із загального фонду”) за кодом економічної класифікації видатків 2210”Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” – при придбанні МШП за рахунок коштів загального фонду кошторису;

• до складу податкового кредиту (дебет субрахунку 641”Розрахунки за податками і зборами в бюджет”) – при придбанні МШП за рахунок коштів спеціального фонду кошторису, якщо установа являється платником ПДВ;

• на видатки установи (дебет субрахунків рахунку 81”Видатки спеціального фонду”) за кодом економічної класифікації видатків 2210”Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” – при придбанні МШП за рахунок коштів спеціального фонду кошторису, якщо установа не являється платником ПДВ.

Вартість безоплатно отриманих МШП відображається записом по дебету субрахунку 221”Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” і кредиту субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.

Списання таких МШП, що стали непридатними для подальшої експлуатації, відображається записом по дебету субрахунку 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами” і кредиту субрахунку 221 “ Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації ”. Для узагальнення інформації з обліку МШП використовується меморіальний ордер №10”Накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів” форма №439(бюджет).

На рахунку 23 “Матеріали і продукти харчування” обліковуються за вартістю без ПДВ матеріали і продукти харчування, що знаходяться в установі, з розподілом на субрахунки: 231 “Матеріали для навчальних, наукових та інших цілей”; 232 “Продукти харчування”; 233 “Медикаменти і перев’язувальні засоби”; 234 “Господарські матеріали і канцелярське приладдя”; 235”Паливо, горючі і мастильні матеріали”; 236”Тара”; 237”Матеріали в дорозі”; 238”Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання”; 239 ”Інші матеріали”

Надходження матеріалів і продуктів харчування відображається по дебету відповідних субрахунків рахунку 23 “Матеріали і продукти харчування” у кореспонденції з кредитом субрахунків: 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”, 362 “Розрахунки з підзвітними особами”, 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” чи 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Облік ПДВ, сплаченого при придбанні матеріалів і продуктів харчування , здійснюється аналогічно обліку ПДВ, сплаченого при придбанні необоротних активів чи МШП. При списанні матеріалів і продуктів харчування (кредит субрахунків рахунку 23 ), їх вартість відноситься на фактичні видатки установи ( відповідні субрахунки рахунків 80”Видатки із загального фонду” та 81”Видатки спеціального фонду”). Узагальнення інформації щодо обліку матеріалів і продуктів харчування здійснюється в меморіальних ордерах №11”Зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування” ф.№398(бюджет), №12”Зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування” ф.№411(бюджет) та №13 “Накопичувальна відомість витрачання матеріалів” ф.№396(бюджет).

Облік виробничих витрат в бюджетних установах

До виробничих витрат в бюджетних установах включаються : витрати, пов’язані з діяльністю навчально – виробничих майстерень і підсобних господарств при бюджетних установах та витрати на науково – дослідні роботи, виготовлення експериментальних приладів та інші. Для обліку витрат на виробництво передбачено рахунок 82 “Виробничі витрати”, який має шість субрахунків.

Для обліку витрат на здійснення науково – дослідних робіт призначені активні субрахунки: 823 “Витрати на науково – дослідні роботи за договорами” та 826 “Видатки до розподілу”. На дебеті субрахунку 823 відображаються прямі витрати на виконання НДР та непрямі витрати після розподілу. За кредитом субрахунку 823 відображається фактична вартість виконаних і зданих замовнику НДР. Залишок на субрахунку 823 на кінець року може бути виключно по незакінченим роботам. Субрахунок 826 призначений для обліку витрат, які в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певну тему або на собівартість відповідної НДР. За дебетом відображаються витрати, за кредитом – їх списання в кінці місяця та розподіл на субрахунку 823. Аналітичний облік витрат на НДР ведеться в картці обліку фактичних витрат на проведення НДР, яка складається за кожною НДР. Для обліку розрахунків при виконанні НДР у системі плану рахунків передбачені субрахунки: 351 “Розрахунки із замовниками з авансів на науково – дослідні роботи”, 634 “Розрахунки з замовниками за науково – дослідні роботи, що підлягають оплаті”, 635 “Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання роботи ” та 723 ”Реалізація науково – дослідних робіт”. Завершені та прийняті НДР після остаточної оплати списуються з балансу установи в дебет субрахунку 723”Реалізація НДР за договорами” з кредиту субрахунку 823 “Витрати на науково – дослідні роботи”. Результат від реалізації НДР списується на субрахунок 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.

До складу окремих бюджетних установ можуть входити навчально – виробничі майстерні, які утримуються як за рахунок коштів загального фонду, так і за рахунок коштів спеціального фонду. Прямі виробничі витрати відносяться безпосередньо на виготовлену продукцію, а непрямі – попередньо збираються і розподіляються наприкінці місяця пропорційно заробітній платі основних виконавців, матеріальним затратам чи сукупності прямих витрат. Для обліку витрат у Плані рахунків для бюджетних установ передбачені субрахунки :

• 241 “Вироби виробничих (навчальних) майстерень”;

• 721 “Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень”;

• 821 “Витрати виробничих (навчальних) майстерень”;

• 826 “Видатки до розподілу”.

Об’єктами обліку витрат виступає партія однорідних виробів, калькуляційною одиницею – одиниця продукції чи виріб. Загальна сума витрат на виробництво (дебет субрахунку 821) за мінусом витрат на незавершене виробництво на кінець звітного періоду, розподіляється за видами готової продукції, після чого визначається собівартість кожного виду випущеної продукції. Результат від реалізації продукції виробничих майстерень визначається як різниця між фактичною собівартістю та ціною реалізації (рахунок 721) і відображається на субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.

Облік власного капіталу бюджетних установ

У бюджетних установах під власним капіталом розуміють власні джерела утворення господарських засобів, які забезпечують безперервну діяльність установи. Для обліку складових власного капіталу розпорядників бюджетних коштів призначені наступні рахунки: 40 “Фонд у необоротних активах”, 41 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах” (порядок формування та обліку цих фондів було розглянуто раніше), 43 “Результати виконання кошторисів” та 44 “Результати переоцінок”.

Для визначення результату діяльності установи відповідно до кошторису призначено рахунок 43, який містить наступні субрахунки:

• 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”;

• 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”.

Визначення результатів виконання кошторису передбачає закриття заключними оборотами залишків більшості субрахунків класу 7 “Доходи” та класу 8 “Витрати” за допомогою субрахунків класу 4 “Власний капітал”.

Результат виконання кошторису за загальним фондом:

Д-т субрахунків рахунку 70 “Доходи загального фонду” К-т субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом”;

Д - т субрахунку 431 “Результат виконання кошторису за загальним фондом” К-т субрахунків рахунку 80 “Видатки із загального фонду”

Результат виконання кошторису за спеціальним фондом:

Д - т субрахунків рахунків 71 “Доходи спеціального фонду”, 72 “Доходи від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт” К-т субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом”;

Д - т субрахунку 432 “Результат виконання кошторису за спеціальним фондом” К - т субрахунків рахунків 81 “Видатки спеціального фонду”, 82 “Виробничі витрати”

При закритті рахунків заключними оборотами слід здійснювати водночас документальну інвентаризацію сум, віднесених на ці субрахунки протягом року. Від’ємне значення субрахунків 431 та 432 свідчить про недостатнє фінансування або недостатнє отримання доходів за спеціальним фондом для забезпечення поточних потреб установи, тобто негативний результат свідчить про те, що видатки бюджетної установи перевищують її доходи. Позитивне значення субрахунків 431 та 432 говорить про те, що фінансування із загального фонду або доходів спеціального фонду протягом року було отримано більше, ніж здійснено видатків, або у кінці року було здійснено придбання матеріальних цінностей, які на перше січня ще не витрачені на видатки установи, або ж є дебіторська заборгованість внаслідок здійснення попередньої оплати за матеріальні цінності, отримані послуги.

Варіант 1

1. Теоретичне питання . Кошторис доходів і видатків бюджетної установи. Коди економічної класифікації видатків.

2. Комплексне практичне завдання

Бюджетна установа фінансується з місцевого бюджету через органи Держказначейства. Залишки на рахунках на 01.02.20__р:

Розшифровка дебіторсько – кредиторської заборгованості:

Ліміт залишку готівки в касі – 17,00 грн.

За лютий місяць були здійснені наступні господарські операції:

Продовження таблиці

Завдання:

• вказати кореспонденцію рахунків;

• визначити, де необхідно, суми;

• заповнити меморіальні ордери №1, №2, №4, №5, №6, №8;

• заповнити книгу “Журнал - Головна”, визначити залишки на рахунках на кінець місяця.