5 Оформлення дипломної роботи

Завершена дипломна робота повинна бути зброшурована, мати тверду обкладинку і містити такі матеріали: титульний аркуш, завдання на дипломну роботу, реферат, зміст, перелік матеріалів графічної частини, вступ, основна частина, висновки й пропозиції (підсумок), список використаних джерел, додатки. Після списку використаних джерел слід поставити підпис та дату завершення роботи.

Дипломна робота виконується, як правило, державною мовою України, в окремих випадках – російською мовою чи іншою іноземною мовою. Обсяг дипломної роботи не повинен перевищувати 150 сторінок рукописного тексту (без додатків і списку використаної літератури ). Дозволяється виконання дипломної роботи машинописним способом на друкарській машині або за допомогою комп’ютера.

Дипломна робота виконується на аркушах білого паперу (210х297 мм) із написанням з однієї сторони і дотриманням таких розмірів полів від краю аркуша до рамки на ньому зліва – 20 мм, справа – 5 мм, знизу – 5 мм, зверху – 5 мм ( додаток В ). У нижній частині аркуша розміщується штамп.

При написанні роботи машинописним способом текст друкується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту - 1,8 мм.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, які проставляються в правому нижньому кутку, в межах відведеного штампом місця. Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи. Титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, перелік матеріалів графічної частини входять до загальної нумерації, але номер сторінки на них не ставиться. Номери сторінок проставляються, починаючи зі вступу. Значення номера першого аркуша вступу залежить від обсягу матеріалів, на яких сторінки не проставляються і передують вступу. При нумерації сторінок не допускаються повтори, пропуски, буквені включення ( 50 а, 50 б, 64 а ). Рисунки, таблиці, схеми, роздруківки на ЕОМ, виконані на окремих аркушах, список використаної літератури, додатки також включаються в наскрізну нумерацію. При застосуванні в дипломній роботі аркушів формату А-3 один такий аркуш у загальній нумерації сторінок ураховується як одна сторінка.

Титульний аркуш оформляється на спеціальному стандартному бланку і повинен містити всі реквізити, передбачені його формою. Титульний лист дипломної роботи підписується студентом, керівником дипломної роботи, консультантами і завідувачем кафедри. Зразок оформлення титульного листа наведено у додатках В, Д.

З а в д а н н я д о д и п л о м н о ї р о б о т и заповнюється на початку дипломування керівником дипломної роботи. Копія завдання до дипломної роботи заповнюється студентом. Під час дипломування завдання до дипломної роботи зберігається на кафедрі, а його копія використовується як робочий документ. На завершальній стадії дипломування копія завдання до дипломної роботи передається на зберігання в архів кафедри, а завдання підшивається в дипломну роботу.

Зразок оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатках Д, Ж.

Р е ф е р а т являє собою короткий зміст дипломної роботи, а також містить дані про обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, схем, використаних літературних джерел та перелік ключових слів.

У тексті реферату слід відобразити: об’єкт дослідження, мету дипломної роботи; методи, прийоми та матеріали, які використовувались при виконанні дипломної роботи; одержані результати, їх новизну, сферу і галузь застосування; рекомендації щодо впровадження результатів роботи; ефективність.

Ключові слова в рефераті наводяться в називному відмінку в рядок із відокремленням один від одного комами. Реферат виконується українською (російською) й іноземними мовами.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 1200 знаків. Зразок оформлення реферату наведено у додатку К.

З м і с т в к л ю ч а є перелік розділів і підрозділів (параграфів) дипломної роботи із зазначенням номерів сторінок, на яких розпочинається висвітлення матеріалу цих розділів і підрозділів у тексті роботи.

Найменування розділів та підрозділів повинні дослівно відповідати їх заголовкам у тексті роботи.

Зразок оформлення змісту роботи наведено в додатку Л.

П е р е л і к м а т е р і а л і в графічної частини подається на окремих сторінках. У ньому наводяться номери аркушів графічної частини та їх найменування. Зразок оформлення переліку матеріалів графічної частини наведено в додатку М.

О ф о р м л е н н я о с н о в н о ї (текстової) ч а с т и н и д и п л о м н о ї

р о б о т и. Матеріал дипломної роботи слід викладати стисло, чітко, літературною мовою, уникати відхилень від теми і повторів. Орфографічні та синтаксичні помилки в роботі не повинні допускатися. Керівник дипломної роботи при наявності граматичних помилок вказує на них студенту, але не виправляє їх сам.

Визначення окремих понять і термінологія в дипломній роботі, а також скорочення окремих слів мають відповідати діючим стандартам, а при їх відсутності загальноприйнятим у нормативних та інструктивних матеріалах, науковій і навчально-методичній літературі.

В окремих випадках дозволяється використовувати специфічні абревіатури, зумовлені темою дипломної роботи. При наявності таких абревіатур потрібно перший раз за текстом написати слово або групу слів повністю, а в дужках подати абревіатуру, яка далі буде використовуватись. Найменування підприємств, прізвища та інші власні імена в тексті наводяться мовою оригіналу.

Помилки, похибки, які виявляються в процесі написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або заштриховуванням.

При написанні тексту слід дотримуватись відповідної його рубрикації і виділення абзаців.

Розділи й підрозділи дипломної роботи повинні мати коротку та лаконічну назву, що відповідає змістові тексту, і порядкову нумерацію.

Розділи нумеруються в межах усієї роботи арабськими цифрами. Номер розділу відокремлюється від його заголовка крапкою. Вступ та висновки й пропозиції не нумеруються.

Заголовки структурних частин дипломної роботи “ЗМІСТ”, ”ПЕРЕЛІК МАТЕРІАЛІВ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ,” ”ВСТУП”, ”РОЗДІЛИ”, ”ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” розміщують на сторінці аркуша симетрично до тексту.

Нумерація підрозділів, здійснюється в межах одного розділу двома арабськими цифрами, які розділяються крапкою ( наприклад : 1.2; 1.3; 1.4; ). Перший знак номера підрозділу означає номер розділу, другий – порядковий номер відповідного підрозділу.

При виділенні пунктів, підпунктів у межах одного підрозділу їх номери включають відповідно три або чотири знаки, розділені крапками.

Номери розділів і їх заголовки в тексті дипломної роботи виконуються великими літерами. Крапку в кінці заголовка розділу не ставлять. Написання кожного розділу рекомендується розпочинати з нової сторінки. Виділення окремих сторінок для написання заголовків розділів не рекомендується.

Заголовки підрозділів виконують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів виконують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка пункту не ставиться крапка. Відстань між заголовком підрозділу та текстом повинна дорівнювати 3 - 4 інтервалам, а між заголовком розділу та заголовком підрозділу – 2 інтервалам. Переноси слів у заголовках не допускаються.

Текст дипломної роботи розбивається на абзаци.

Абзацами, як правило, виділяють тісно пов’язані між собою за змістом частини тексту, об’єднані загальною думкою.

Абзац пишуть із нового рядка з відступом від лівого краю тексту на 12-15 мм.

Цифровий матеріал з метою його порівняльності, компактності та наочності доцільно оформляти у вигляді таблиць.

Ілюстрації ( графіки, схеми, креслення, фотографії ) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на окремій сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.4.3 (третій рисунок четвертого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатись з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 2.3” ( третя таблиця другого розділу ).

При переносі частини таблиці на інший аркуш ( сторінку ) слово “Таблиця” та номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл.2.3”.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею й друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою, ніж 8 мм.

Зразок оформлення таблиці наведений у додатку Н.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесені таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; коли з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. При відсутності в автора дипломної роботи деяких цифрових даних у таблиці, там, де вони повинні бути занесені, ставлять три крапки (…).

Ф о р м у л и в д и п л о м н і й р о б о т і ( якщо їх більше від однієї ) нумеруються у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (4.2) ( друга формула четвертого розділу ).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “ де “ без двокрапки.

Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками. Вище й нижче від кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності ( = ) або після знаків ( + ), мінус (- ), множення ( х ) і ділення (: ).

Примітки до тексту і таблиць, у яких указують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

З метою обгрунтування окремих положень та висновків у дипломній роботі можуть використовуватися цитати з літературних джерел, виписки з нормативних й інструктивних документів та інших матеріалів. У роботі для економії тексту допускається недослівне наведення (передача) думок (цитування) з будь-якого твору. Передача думки не береться у лапки.

При цитуванні й передачі матеріалу слід давати посилання на джерела шляхом відмітки у квадратних дужках номера джерела та сторінки, з якої взято цитату чи зроблено переказування змісту.

С п и с о к л і т е р а т у р и охоплює перелік літературних джерел ( книг, статей, брошур і т.п. ), на які зроблені посилання у тексті, а також інших матеріалів, що використані при підготовці дипломної роботи.

Усі джерела даються у відповідній послідовності й нумеруються арабськими цифрами.

При складанні списку літератури її необхідно розмістити у такій послідовності:

1. Закони України.

2. Постанови Верховної Ради України.

3. Укази Президента України.

4. Постанови Кабінету Міністрів України.

5. Міжнародні регламентуючі документи.

6. Нормативні документи ( правила, положення, інструкції) з інформацією, коли і ким затверджені й де опубліковані.

7. Книги, статті та інші видання ( в алфавітному порядку).

Бібліографічний опис книги ( підручника, посібника, монографії, брошури і т.п. ) повинен містити прізвище та ініціали авторів, назву книги, місце видання, видавництво, рік видання і кількість сторінок.

Бібліографічний опис джерел має відповідати вимогам ГОСТ 7.1 – 84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. — Введ. 01.01.86 г.

Прізвище автора слід указати в називному відмінку, а заголовок книги — в тому вигляді, в якому він наведений на титульній сторінці.

Місце (місто) видання необхідно писати повністю в називному відмінку, скорочуючи назви таких міст — Москва (М.), Санкт-Петербург (С.-Пб.), Минск (Мн.), Київ (К.). Назва видавництва наводиться в називному відміннику, а рік видання — цифрами без слова “рік”. Кількість сторінок указують із скороченням слова “сторінка” /с./.

Наприклад:

1. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет. — К.: Скарби, 1998. — 384 с.

2. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст. — К.: Техніка, 1999. — 336 с.

Якщо книга написана двома або трьома авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують у тій послідовності, в якій вони наведені у книзі, а перед прізвищем наступного автора ставлять кому.

Наприклад:

1. Чебанова Н.В., Котенко Л.Н. Бухгалтерский учет (учебно-практическое пособие). — К.: ИМСО МО Украины, НВД “Студцентр”, 1997. — 240 с.

2. Хорнгрен Н.Т., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 416 с.

При наведенні чотирьох і більше авторів твір описують за заголовком або вказують прізвища й ініціали перших трьох авторів і слова “та ін.”

Наприклад:

1. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І. та ін. Фінансова діяльність підприємства. — К.: Либідь, 1998. — 318 с.

2. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навчальний посібник / За ред. проф. С.Д. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

Опис статті з періодичного видання. Описуючи статтю із періодичного видання /газети, журналу і т.п./, наводять прізвище та ініціали авторів статті, її назву, потім ставлять знак - дві скісні риски // і вказують назву періодичного видання /журналу, газети тощо/ й через крапку з тире – дату видання /число, місяць/, номер видання /номер, випуск, том/ та сторінки використаного матеріалу.

Наприклад:

1. Павлюк І. Облік внутрішніх бартерних товарообмінних операцій // Бухгалтерський облік і аудит. – 1998. - №1. – С.20-27.

2. Чимшит О. Оподаткування та бухгалтерський облік окремих господарських операцій із використанням векселів //Все про бухгалтерський облік. – 1999. – 9 квіт. - №34. – С. 16-21.

Опис нормативних документів. При описі нормативних актів /правил, положень, інструкцій і т.п./ необхідно вказати їх назву, ким та коли були затверджені й де видані.

Наприклад:

1. Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.1997 р. №159 //Галицькі контракти. – 1998. - №47. – С. 109-113.

Даючи опис використаних державних стандартів, указують його цифрове позначення, назву і дату введення в дію.

Наприклад:

1. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. –Введ. 01.01.86. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам, 1984. – 77 с.

2. ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила. –К.: Держстандарт України. 1998. – 27 с.

Опис законів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України:

1. Закон України “Про лізинг” //Голос України. –1998. –13 січ. - №5. – С.11-12.

2. Україна. Верховна Рада. Про інформацію Кабінету Міністрів України щодо стану погашення заборгованості по заробітній платі, пенсіях, стипендіях та відновлення і повернення заощаджень громадян: Постанова Верховної Ради України від 11 лютого 1998 р. //Голос України. –1998. –24 лют. -№29. –9 с.

3. Україна. Президент (Кучма Л.Д., 1994). Про завдання та особливості приватизації державного майна у 1996 році: Указ №194/96 від 19 березня 1996 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 26 лютого. - №38 –39. – С. 15-16.

Д о д а т к и. Для уникнення у дипломній роботі великої кількості одноманітних документів їх доцільно подавати у вигляді додатків. До додатків включають первинні документи, облікові реєстри, статистичну і бухгалтерську звітність, допоміжні й розроблювальні таблиці, статути підприємств, фотографії, схеми та інші матеріали, на які роблять посилання у тексті.

Додатки оформляють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини ( книги ), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи.

Якщо додатки оформляються на наступних сторінках дипломної роботи кожний такий додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. По середині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток__» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад, додаток А; додаток Б; і т.п. Один додаток позначається як додаток А.

При оформленні додатків окремою частиною ( книгою ) на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка ( літеру ) і крапку, наприклад:А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

О ф о р м л е н н я м а т е р і а л і в г р а ф і ч н о ї ч а с т и н и д и п л о м н о ї р о б о т и. Графічний матеріал виконується не менше ніж на 8 аркушах формату А1 і має відображати результати досліджень та розрахунків, виконаних у всіх розділах дипломної роботи. Кожен аркуш дипломної роботи повинен мати рамку і штамп. Розміри полів від краю аркуша до рамки на ньому: зліва – 5 мм, справа – 5 мм, знизу – 5 мм, зверху - 5 мм. Зразок оформлення штампа на матеріалах графічної частини наведено у додатку О. Назви аркушів графічної частини виконуються зверху. Дозволяється виконання матеріалів графічної частини за допомогою комп’ютера. При необхідності допускається виконання окремих матеріалів на аркушах формату А-2.

Зміст і обсяг матеріалів графічної частини студент визначає самостійно, але погоджує їх із керівником дипломної роботи і консультантами.

Один аркуш графічної частини повинен містити основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства, на матеріалах якого виконується дипломна робота (додаток).

Крім основних техніко-економічних показників, на окремі аркуші слід виносити: схеми організаційно-управлінської структури підприємства; схеми структури бухгалтерії; схеми документообігу; загальну схему організації обліку тих чи інших засобів на підприємстві (відповідно до теми дипломної роботи); кореспонденцію рахунків; алгоритми комп’ютеризації обліку та економічного аналізу; послідовність проведення аудиту; перелік заходів до вдосконалення обліку, контролю, аналізу й аудиту на підприємстві з визначенням їх економічного ефекту; матеріали аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства; порівняльні схеми діючої організації обліку на підприємстві та запропонованої дипломником тощо.

Графічний матеріал дипломної роботи повинен бути тісно пов’язаний із текстом пояснювальної записки, що забезпечується наявністю у тексті пояснювальної записки таких самих таблиць, схем, графіків, інших матеріалів, які виносяться на аркуші графічної частини.