5.3 Виклад тексту документу

5.3.1 Повне найменування виробу на титульному аркуші у основному написі і при першому згадуванні у тексті документу повинне бути однаковим з найменуванням його у основному конструк­торському документі. Далі у тексті порядок слів в найменуванні повинен бути прямий (на першому місці повинне бути визначення (прикметник), а потім назва виробу (іменник).

Найменування, які приводять у тексті документа і на ілю­страціях, повинні бути однакові.

5.3.2 У документах повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення та визначення, які відповідають стандартам або загальноприйнятим в науково-технічній літературі.

Якщо в документі застосовують специфічну термінологію, то в кінці його (перед списком літератури) повинен бути перелік прийнятих термінів з їх роз’ясненням. Цей перелік включають до змісту.

5.3.3 У тексті не можна:

- допускати техніцизми, професіоналізми, а також розмовні звороти;

- використовувати для одного і того ж поняття різні нау­ково-технічні терміни (синоніми), і також іншомовні слова і терміни, якщо мають місце рівнозначні терміни в державній мові;

- використовувати словоутворення;

- використовувати скорочення слів, крім встановлених орфо­графією та стандартом (ГОСТ 2.105-95);

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони використовуються без цифр, за виключенням одиниць фізичних ве­личин в головках і боковиках таблиць, та в розтлумаченнях літерних позначень, які входять до формул;

- використовувати (за винятком таблиць та рисунків) математичний знак мінус “-” перед від'ємним значенням величини (треба писати слово "мінус");

- використовувати без числових значень математичні знаки:

 (більше),  (менше), = (дорівнює),  (більше, або дорівнює),  (менше, або дорівнює),  (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (процент).

5.3.4 Перелік скорочень слів встановлює ГОСТ 2.316-68*. Якщо в документі використовується незвичайна система скорочень слів або найменувань, то в ньому потрібно привести перелік скорочень, які використовуються. Цей перелік розміщують у кінці документу перед переліком термінів.

5.3.5 В документі необхідно застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування та позначення (одиниці системи СІ).

5.3.6 Якщо в тексті документа приводять діапазон числових значень, що виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її позначають після останнього числового значення діапазону.

Приклад 2

Від плюс 10 до плюс 40°С.

Не можна відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на рівні рядка чи сторінки).

5.3.7 Округлення числових значень величин до першого, дру­гого, третього і т.п., десяткового знаку для різних типорозмірів, марок і т.п. виробів одного найменування повинна бути однакова.

5.3.8 Дробові числа необхідно приводити у вигляді десят­кових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати через косу лінію дробу 1/4"; 1/2" (не можна ).

Якщо не можна виразити числове значення у вигляді десят­кових дробів, допускається записати у вигляді простого дробу в один рядок через косу лінію, наприклад 5/32.

5.3.9 Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

У формулах пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять до неї, якщо вони не пояснені раніше у тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка у тій послідов­ності в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояс­нення повинен починатися із слова "де" без двокрапок після нього.

Приклад 3

Густину кожного зразку , кг/м³, обчислюють за формулою

,

де m - маса зразка, кг;

V - об'єм зразка, м³.

Формули, що йдуть одна за другою і які не розділені текстом, відокремлюють комою.

5.3.10 Перенести формулу на наступний рядок дозволяється тільки на знаках, які виконують операції, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули на знаку множення використовують знак "х". Не можна в одній фор­мулі використовувати машинописні і рукописні символи.

5.3.11 Формули, за винятком формул, які поміщені в додатках, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули справа в круглих дужках. Дану формулу позначають - (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формул роблять у дужках, наприклад, … у формулі (1).

Формули, що розташовані у додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням попереду кожної цифри позначення додатка, наприклад формула (В.1).

5.3.12 Примітки приводять у документах, якщо необхідні роз'яснення чи довідкові дані до змісту тексту, таблиць чи графічного матеріалу. Примітки не повинні мати вимог.

Примітки розміщують безпосередньо після текстового, гра­фічного матеріалу або таблиці, яких вони стосуються. Слово “Примітка” друкують з великої літери з абзацу. Одну примітку не нумерують. Декілька приміток нумерують по черзі арабськими цифрами.

5.3.13 В текстовому документі можуть бути посилання на стандарти, технічні умови та іншу технічну документацію.

Посилатися можна на документ в цілому або його розділи і додатки. Посилатися на підрозділи, пункти, таблиці або ілюстра­ції не можна, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць або ілюстрацій даного документу.

При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують їх позначення.