5. Порядок розрахунків з покупцями та замовниками, створення та списання резерву сумнівних боргів

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.

Форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг постав­ки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.

Оформляється виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами:

• накладна;

• акт виконаних робіт (наданих послуг);

• податкова накладна (якщо підприємство є платником ПДВ). Оформляється у 2-х екземплярах, оригінал передається покупцю, а копія залишається у продавця.

Основні документи, що підтверджують погашення дебіторської заборгованості:

• прибутковий касовий ордер;

• виписка банку;

• накладна;

• вексель.

Для обліку розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

За дебетом рахунку відображається виникнення, а за кредитом – погашення дебіторської заборгованості. Дебетове сальдо за рахунком 36 показує дебіторську заборгованість покупців і підрядників за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.

Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 організується окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію чи виконано роботи.

Синтетичний облік по рахунку 36 ведеться в журналі-ордері 3 по кредиту рахунка, аналітичний облік – у розрізі покупців у відомості 3.1.

У деяких випадках, якщо на підприємствах виникає дебіторська заборгованість і є підстави припускати, що вона не буде погашена (наприклад через банкрутство чи неплатоспроможність боржника), то така заборгованість має бути віднесена на витрати, оскільки вона не може бути визнана активом і відображена в балансі.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю.

Наприкінці звітного періоду дебіторська заборгованість аналізується і групується за даними аналітичного обліку на звичайну, сумнівну і безнадійну.

Нормальна дебіторська заборгованість повинна бути сплачена в строк, передбачений договором.

Сумнівна — це прострочена дебіторська заборгованість, щодо якої існує ймовірність непогашення боржником.

З метою оцінки можливих втрат внаслідок безнадійної заборгованості відповідно до принципу обачності П(с)БО 10 “Дебіторська заборгованість” передбачає нарахування у кінці звітного періоду резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів – це резерв, який може бути створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості.

Резерв сумнівних боргів нараховується лише для сумнівної дебіторської заборгованості!

Сума резерву, що створюється визначається одним з двох методів: прямим або за коефіцієнтом сумнівності. Перший метод називається застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості. Резерв при ньому визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Тобто, він застосовується на невеликих підприємствах , де можна з даних аналітичного обліку визначити тих дебіторів, відносно яких існує ймовірність непогашення. На підприємствах з великою кількістю дебіторів резерв сумнівних боргів визначається на основі класифікації заборгованості за товари і послуги за строками її непогашення.

Для створення резерву необхідно обчислити добуток коефіцієнта сумнівності (Кс) та дебіторської заборгованості станом на початок періоду.

Коефіцієнт сумнівності визначається, виходячи із платоспроможності покупців (дебіторів) за окремо взятий період. Розраховується він трьома способами:

- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років

Створення та використання цього резерву ведеться на пасивному рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок використовується для корегування оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників за товарних операціями та інших дебіторів за нетоварними операціями.

За кредитом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» обліковується створення і поповнення резерву, за дебетом – його використання. Сальдо – кредитове.

Синтетичний облік по рахунку 38 ведеться у журналі-ордері 3, аналітичний – у розрізі класифікаційних груп дебіторів (відомості не передбачено).