1. Реферат і його цільове призначення
1.1 Реферат у державній системі науково-технічної інформації
Відповідно до самого загального визначення реферат - це короткий виклад змісту наукового документа (від латинського referre - повідомляти, доповідати).
Служба реферування в нашій країні початку створюватися в перші роки після перемоги Жовтневої революції. Радянський уряд звернув увагу на необхідність використання досягнень світової науки і техніки в інтересах становлення народного господарства і розгортання соціалістичного будівництва. Викладаючи програму нового журналу «Під прапором марксизму», В.І. Ленін писав: «Треба уважно стежити за усією відповідною літературою на всіх мовах, переводячи або, принаймні, реферуючи (підкреслене мною.-У. С.} усі скільки-небудь коштовне в цій області» (Ленін В.І. Полн. собр. соч., т. 45, с. 25).
За рішенням Комуністичної партії і Радянського уряду в період з 20-х до 50-х рр. у країні видавався ряд реферативних журналів і збірників- «Науково-технічний вісник», «Повідомлення про науково-технічні роботи в Республіці», «Наукова література СРСР» («Індекси»), «Новини технічної літератури», «За оволодіння технікою» і ін.
Розвиваючись по емпіричному шляху, реферування одержувало усе більш широке поширення. Назрівала необхідність осмислити і проаналізувати практичний досвід.
У 20-і рр. активним пропагандистом ідей організації реферативної і бібліографічної роботи і розвитку системи документації був Б.С. Боднарский . У 30-і рр. стали зявлятися публікації, у яких обговорювалися актуальні питання підготовки, видання і використання матеріалів реферативної інформації (А.Я. Подземский, В.Лазарєв, К.Р. Симон, Ф.Яшунская й ін.). Незабаром після Великої Вітчизняної війни вийшов ще ряд робіт (Н.П. Зибіна і О.А. Лицкевич, К.Р. Симон і Г.М. Кричевский, А.В. Кременецька й Е.В. Васильєва).
Кінець 40-х і початок 50-х рр. можуть розглядатися як новий етап у розвитку служби реферування. Складання, редагування рефератів, підготовка і випуск реферативних видань стають складовою частиною науково-інформаційної діяльності, що одержує швидкий розвиток і здобуває організаційне оформлення аж до державного рівня. У СРСР приймаються заходи для формування єдиної державної системи науково-технічної інформації. На початку 50-х рр. був організований центр по реферуванню науково-технічної літератури - Інститут наукової інформації (нині Всесоюзний інститут наукової і технічної інформації Державного комітету СРСР по науці і техніці й Академії наук СССР-ВІНІТІ). Підсилюється увага до вивчення процесу реферування і самого реферату. Виходять у світло роботи Д.Ю. Теплова, Д.Ю. Панова, А.И. Михайлова, А.А. Фоміна, Р.С. Гиляревського, М.Л. Колчинського, В.А. Полушкіна, Л.Л. Балашова, В.І. Горьковой, Т.В. Муранівського, Г.С. Ждановой, С.Я. Фокіна й ін., у які розглядаються питання теорії і практики підготовки і видання рефератів; розробляються офіційні інструкції з реферування,з публікацій Г. Борко, І. Коблитца, Ш. Ранганатана, Кэндзо Хираями, Б. Уейла й ін. стає усе більш відомим закордонний досвід в області реферування.
З кінця 1960-х рр. інтерес до реферату і реферативних видань підсилився настільки, що проводяться дослідження на рівні дисертаційних робіт в області книгознавства й інформатики.
Нині реферування є одним з найважливіших процесів аналітико-синтетичної переробки науково-технічної інформації, що складають поняття інформаційної технології, а його результат-реферат відноситься до найбільш розповсюджених інформаційних документів. Тільки ВІНІТІ публікує більш 1 млн. рефератів у рік. Цей найбільший у світі інформаційний центр проводить централізоване реферування усієї світової науково-технічної і природничо-наукової літератури і здійснює обмін рефератами в міжнародному масштабі, у тому числі і насамперед у рамках країн - членів СЭВ. Щорічно у ВІНІТІ надходить близько 150 тис. джерел інформації з 130 країн світу на 66 мовах; вони включають до 2 млн. публікацій-80-90% світового потоку літератури по природних і технічних науках . Видаваний ВІНІТІ реферативний журнал має 204 найменування; крім того, з рефератів складаються реферативні картотеки, на основі рефератів видаються експрес-інформації. У ВІНІТІ сформований великий колектив позаштатних референтів, що включає до 20 тис. фахівців різних профілів.
Поряд з ВІНІТІ, що є самим могутнім серед інформаційних органів нашої країни і який виконує роль головної науково-інформаційної установи, у Радянському Союзі реферуванням займається кілька спеціалізованих науково-інформаційних інститутів.
Інститут наукової інформації із суспільних наук Академії наук СРСР (ІНІОН) на основі обробки вітчизняної і закордонної літератури видає реферативні журнали «Суспільні науки в СРСР» і «Суспільні науки за рубежем», кожний з яких складається з ряду серій. Інститут випускає також реферативні збірники й інші види інформаційних видань. Усесоюзний науково-дослідний інститут патентної інформації (ВНІІПІ) підготовляє і публікує реферативну інформацію з описів винаходів. Усесоюзний науково-технічний центр (Унтіцентр) випускає реферативні видання, що інформують про науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи і захищені дисертації.
Створена в нашій країні державна система науково-технічної інформації (ДРНТІ) включає всесоюзні, центральні галузеві органи НТІ, республіканські інститути, міжгалузеві територіальні центри і близько 12 тис. відділів (бюро) НТІ з науково-технічними бібліотеками на промислових підприємствах, у науково-дослідних інститутах, проектних, конструкторських і інших організаціях . Таким чином, ДРНТІ - це розвита мережа інформаційних органів, що мають безпосереднє відношення до складання, поширенню і використанню рефератів. Реферати складаються й у видавництвах.
Ступінь оволодіння методикою реферування багато в чому залежить від знання законів загальної логіки і, зокрема, логіки наукового дослідження. Критичний аналіз змісту реферируемого документа, наукова оцінка референтом і редактором новизни і корисності інформації неможливі без глибоких спеціальних знань у відповідній області науки і техніки.
Реферування-праця нелегкий і досить відповідальний. Одним з перших, хто звернув увагу на це, був М.В. Ломоносов. Він писав: «Хто береться повідомляти публіці зміст нових творів, повинний наперед зважити свої сили, тому що він починає працю важкий і досить складний, котрого ціль не в тім, щоб передавати речі відомі й істини загальні, але щоб уміти схопити нових і істотне у творах, що належать іноді людям самим геніальним...» .
І референт і редактор тим компетентніше виконують свої обовязки, чим тісніше вони звязані зі споживачами інформації, чим краще знають їхні запити. Очевидно, що і референт і редактор повинні володіти не тільки рідним, але й іноземним без знання іноземної мови неможливе реферування закордонних джерел інформації. Редакторові не обійтися, крім того, без знання стилістики і теорії редагування, основ сучасної поліграфічної техніки і технології, а також питань економіки видавничої справи.
Виступаючи організатором процесів складання і видання рефератів, редактор здійснює підбор референтів, при цьому враховується тематика реферируемой літератури, кваліфікація референтів і вартість виконаної роботи. Приклад експериментального рішення такої задачі стосовно до галузевої автоматизованої системи НТІ . При проведенні експерименту задані обмеження зводилися до того, щоб обробити можливо більша кількість тим найменшим числом референтів при мінімальній вартості реферування. Отримані результати дозволили зробити наступний висновок: кращим рішенням, з погляду мінімальної вартості реферування, є таке, коли один референт веде обробку матеріалів не більш ніж по трьох темах.
Таким чином, широке використання рефератів у державній системі НТІ, важлива роль, виконувана цим документом, зобовязують і референта і редактор відповідально підходити до його підготовці, причому вирішальне слово тут належить редакторові.
1.2 Функції реферату
Цільове призначення документа найбільше повно розкривається при розгляді його функціональних властивостей. Самою істотною, відмітною функціональною властивістю реферату є інформативність. З усіх вторинних документів ні анотація, ні бібліографічний опис не розкривають так повно основний зміст першоджерела, як реферат.
Відповідаючи на питання: «Що сказано, що викладається в документі, який реферирують?», реферат дозволяє в цілісному, узагальненому виді побачити головне в змісті первинного джерела. Спостереження показують, що читання рефератів може заощадити до 90% часу, необхідного для прочитання первинних документів . Більш того, нерідко реферати заміняють первинні документи. Насамперед це стосується розширених рефератів, типу публикуемых в експрес-інформації ВІНІТІ, реферативних журналах ІНІОН і т.п., а також коротких рефератів статей, що містять опис виробів, технологічних процесів, результатів експериментів. Часто споживачі обмежуються читанням рефератів, коли потрібна їм інформація відноситься не до основної теми їхньої роботи, а до суміжних питань, або коли первинний документ опублікований іноземною мовою і число його екземплярів у країні незначно. В останньому випадку споживач не завжди може скористатися оригіналом, позначаються психологічні, язикові й організаційні причини. Звідси випливає, що реферати необхідні як засіб поширення інформації про нові досягнення закордонної науки і техніки. Вони є засобом подолання язикових барєрів, сприяють наукової комунікації в міжнародному масштабі, інакше кажучи, виконують комунікативну функцію.
Реферат потрібно розглядати також як пошукову систему. Користуючись рефератами, споживач здійснює по них безпосередній пошук інформації, причому інформації фактографічної. У цьому виявляється пошукова функція реферату, а також функція довідкова, оскільки інформація, що витягається з реферату, багато в чому становить довідковий інтерес. Довідкові можливості рефератів доцільно враховувати при комплектуванні довідково-інформаційних картотек, при організації цілеспрямованого інформування і т.д.
Пошукові властивості рефератів не слід обмежувати, звязуючи їх тільки з рішенням справочно-інформаційних задач. У самому широкому змісті реферат. приходиться розглядати як пошуковий образ первинного документа. Завдяки цій найважливішій властивості реферат застосовується нині для поточного і ретроспективного пошуку документів у ІПС із використанням ручних, механічних і автоматичних засобів.
Ефективність інформаційного пошуку багато в чому залежить від семантичної адекватності й еквівалентності рефератів первинному документові і від їхньої лексичної і язиково-стилістичної якостей. Щоб реферат виконав пошукові функції, він повинний характеризувати джерело, що реферується, не тільки змістовно, але й описово (іноді в рефераті обмежуються назвою або перерахуванням окремих питань змісту). Це ще одна властивість реферату, що прийнято називати индикативностью. У цілому реферат, виконуючи індикативну функцію, указує на існування, наявність відповідного документа (наприклад, депонованої рукопису); разом з тим реферат описово характеризує окремі елементи змісту і передає бібліографічні ознаки. Точним бібліографічним описом первинного документа одночасно досягається і те, що реферат здатний виконувати адресну функцію, без чого, природно, неможливий документальний інформаційний пошук.
Такий пошук неодмінно звязаний з переглядом рефератів, що можуть бути систематизовані в реферативному журналі, у картотеці або в інших зборах. Замічено, що чим ближче пошуковий апарат до фонду первинних документів, тим менше значення має інформативність реферату, тому що споживач може звернутися безпосередньо до первинного документа. І, як уже відзначалося, інакше обстоїть справа, якщо споживач обмежений у можливостях скористатися безпосередньо первинним документом.
У цьому випадку важливу роль грає реферативний журнал, публікуючи реферати, що відбивають первинні документи, що не. обовязково знаходяться в одному фонді і місце збереження яких не фіксовано і віддалено від споживача. Без реферативного журналу споживачі були б позбавлені великої кількості потрібної інформації, насамперед по закордонній науці і техніці. Представляючи собою систематизовані збори рефератів, журнал зберігає і почасти збільшує значення їхніх окремих функціональних властивостей, особливо інформативних і довідкових.
Реферативний журнал у цілому і, отже, що входять у нього реферати виконують сигнальні функції, повідомляючи про вихід у світло і про наявність первинного джерела інформації. Сигнальні функції рефератів виявляються, коли з їхньою допомогою здійснюється оперативне інформування про плани випуску літератури, про існування неопублікованих, у тому числі депонованих робіт. Для науково-інформаційної діяльності важливо, щоб реферати підготовлялися і доводилися до споживача, випереджаючи вихід у світло первинних документів. У конкретних установах (НДІ, вузах) реферати можуть бути використані для сигнального оповіщення про нові надходження літератури у фонд бібліотеки.
Діапазон використання рефератів дуже широкий. Так, реферати описів винаходів не тільки оповіщають про нові технічні рішення, доносять до споживача суть цих рішень, допомагають пошукові патентної документації. Зібрані воєдино, вони можуть бути використані при попередній експертизі заявок на винаходи. Реферативна інформація про НІР і ОКР спрямована на те, щоб виключити паралелізм і дублювання при проведенні наукових досліджень і конструкторських розробок. Публікація рефератів по завершенні НІР і OKP або їхніх окремих етапів сприяє успішному впровадженню отриманих результатів, а також підвищенню темпів і якості проведених робіт.
Реферат придатний для рішення ще однієї важливої задачі. Він може бути використаний для індексування змісту тексту первинного документа, що істотно (у 2-4 рази) скорочує витрати часу і праці в порівнянні з витратами на виконання цієї роботи безпосередньо по першоджерелу. У звязку з цим реферування й індексування варто розглядати як двуединый процес розкриття змісту первинного документа. Тому що реферування передує індексуванню, важливо,. щоб у рефераті знайшли відображення ті ключові слова, що складають ядро тексту первинного документа.
За умови охоплення реферуванням всієї основної літератури в якій-небудь області науки і техніки по змісту рефератів можна судити про збільшення інформації у відповідній області знання. Оскільки реферати відбивають новітні зведення, їхній можна використовувати (не прибігаючи до первинних документів) при рішенні задач прогнозування.
Таким чином, реферат є багатофункціональним вторинним документом. Йому властиві функції: інформативного, індикативного, науково-комунікативного, довідкового, пошукового, адресного, сигнального, прогностична, індексування.
- Методичні вказівки до практичних занять реферування та анотування
- 1. Реферування тексту
- Етапи реферування
- 5.2 Реферування
- 3.3. Завдання з критичного реферування наукових публікацій
- Тема 2. Реферування документів 229
- Теоретичні та практичні засади реферування.
- Зясувати мету та завдання реферування.
- Перекладацьке реферування