logo
Аудиторська діяльність

Аудит запасів.

Аудиторська перевірка операцій з матеріальними цінностями включає дослідження стану складського господарства та збереження матеріальних цінностей, нормування витрачання, оприбуткування, правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві, перевірка операцій з МШП. Основна мета перевірки - встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку.

Запаси –це активи які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління персоналом.

Запаси визначаються активом за П(с)БО 9 при обов’язковому дотриманні умов:

- якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням запасів, тобто якщо сировина не буде використана у процесі виробництва, наприклад, внаслідок витрати необхідних якостей, їх слід вилучати зі складу активів і віднести до інших операційних витрат звітнього періоду

- якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Це означає, що така вартість не повинна мати суттєвих помилок і упередження.

Виходячи з правил визначення запасів активами, аудитору необхідно пам’ятати що, відповідно до п.5 П(с)БО 9 запаси, які, імовірно, в майбутньому не принесе підприємству економічної вигоди , не можуть вважатися активами.

Виробничі запаси в бухгалтерському обліку відображають у розрізі класифікаційних груп. Згідно планом рахунків БО активів, капіталу, зобов΄язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291

Та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за №882\4185, виділені такі рахунки для обліку виробничих запасів:

201

Сировина і матеріали

202

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

203

Паливо

204

Тара і тарні матеріали

205

Будівельні матеріали

206

Матеріали, придбані в переробку

207

Запасні частини

208

Матеріали с/г призначення

209

Інші матеріали

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою вартістю з двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації. Отримані та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх виготовлення. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(с)БО 9.

Формування первісної вартості запасів:

Витрати, які не входять до первісної вартості:

- понаднормові витрати і нестачі запасів

- проценти за користування позики

- витрати на збут

- загальногосподарські витрати

Витрати, з яких складається первісна вартість:

- придбані за плату( суми, що сплачуються згідно з договором; суми ввізного мита; суми непрямих податків; затрати на заготівлю, транспортування запасів)

- виготовлені власними силами(собівартість їх виробництва)

- внесені до статутного капіталу(погоджена засновниками)

- одержані безплатно(справедлива вартість)

- придбані в результаті обміну на подібні запаси(балансова вартість переданих запасів)

- придбані в результаті обміну на неподібні запаси(справедлива вартість переданих запасів)

Чиста вартість реалізації:

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану вигоду.

Чиста вартість реалізації - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва і реалізацію. Сума на яку первісна вартість перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених запасів списується на витрати звітнього періоду із відображенням вказаної вартості на позабалансовими рахунками. Вартість повністю втрачених запасів згідно з п. 27 П(с)БО одночасно відображається на позабалансовому рахунку «Невідшкодовані недостачі і витрати від псування цінностей». Після встановлення винних осіб, які відшкодували витрати, сума що підлягає відшкодуванню, входить до складу дебіторської заборгованості і в дохід звітнього періоду.