23.Суть розрахунків та завдання їх обліку.

В процесі виконання кошторису доходів і видатків бюджетні установи вступають у грошові відносини, які здійснюються як у готівковій, так і у безготівковій формі. Готівкова форма розрахунків застосовується переважно для розрахунків з фізичними особами, але й юридичні особи мають право розраховуватися між собою за матеріальні цінності готівкою, отриманою з власних рахунків у межах наявних коштів. Готівкові розрахунки: · розрахунки із заробітної плати; · розрахунки із стипендіатами; · розрахунки із депонентами; · розрахунки з підзвітними особами; · розрахунки за спеціальними видами платежів; · розрахунки за відшкодування завданих збитків. Безготівкові розрахунки: · розрахунки за податками і платежами; · розрахунки з покупцями і замовниками; · розрахунки в порядку планових платежів; · розрахунки зі страхування; · розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями; · розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами. У бюджетних установах надається перевага безготівковим розрахункам. Безготівкові розрахунки – це розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом списання коштів з поточного, реєстраційного рахунка платника і зарахування їх на рахунок отримувача. Основні завдання обліку розрахункових операцій у бюджетних установах: · своєчасне відображення наявності та руху (надходження та вибуття) грошових коштів на рахунках бюджетних установ; · забезпечення контролю за раціональним використанням коштів на реєстраційних і поточних рахунках бюджетних установ; · правильність відображення розрахункових операцій; · забезпечення контролю за своєчасністю платежів і дотриманням встановленого порядку розрахунків; · забезпечення своєчасного проведення інвентаризації розрахунків та достовірного відображення у звітності стану розрахунків.