Аудит фінансового стану підприємства
Аудит фінансового стану підприємства важливо починати з визначення платоспроможності і ліквідності. Джерелами визначення показників фінансового стану можуть бути: - баланс (форма № 1); - звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2); - звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3); - дані статистичних органів; - дані оперативного обліку підприємства; -додаткова інформація. Аудитор (аудиторська фірма) може самостійно вибирати найбільш придатні показники для аналізу фінансового стану підприємства. Результати аналізу повинні базуватися на інформації бухгалтерської звітності, достовірність якої підтверджена. Виділяють такі основні групи показників фінансового стану підприємства: - показники ліквідності та платоспроможності; - фінансової стійкості; - ділової активності; - рентабельності та ін. Набір економічних показників, що характеризують фінансовий стан і активність підприємства, передбачає розрахунок таких груп індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Методика аналізу така: - попередньо ознайомитись з результатами роботи підприємства; - розрахувати основні показники; - порівняти розраховані значення з нормативними; - віднести підприємства до певного класу за фінансовим станом. Джерела платоспроможності (ліквідності) відображають можливість клієнта погасити короткострокову заборгованість своїми засобами. Під час обчислення цих показників за базу розрахунку беруть короткострокові зобов'язання. Показники ділової активності характеризують, наскільки ефективно клієнт використовує свої кошти. До них відносять різні показники оборотності. Показники рентабельності характеризують прибутковість діяльності підприємства, розраховується як відношення отримуваного балансового чистого прибутку до витрачених коштів. Одним з найважливіших показників підприємства є показник (коефіцієнт) ліквідності. Грошові кошти + Короткострокові фінансові вкладення =Короткострокові зобов'язання Аудитор установлює ліквідність підприємства виходячи із загальної суми поточних активів. Проте на ліквідність підприємства можуть впливати надзвичайні обставини. У цих випадках аудитор має скласти розрахунок показника ліквідності, який визначає термінову можливість повернути короткострокові борги. Це визначається на підставі співвідношення легкореалізованих активів коштів і дебіторської заборгованості та короткострокових зобов'язань. Оборотний капітал може складатись з власних та залучених коштів, співвідношення яких визначає його структуру. Фінансовий ризик зростає у тих випадках, коли зменшується частка власних коштів (капіталу). Вивчення структури джерел коштів підприємства дає змогу аудитору одержати інформацію про розширення чи звуження діяльності підприємства. Зменшення короткострокових кредитів і збільшення власного капіталу може бути доказом згортання діяльності підприємства. У розрахунках показників платоспроможності, ліквідності, обсягу оборотного капіталу визначається дебіторська заборгованість і запаси. Від того, наскільки швидко вони перетворюються у готівку, залежить фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. З метою визначення цієї ситуації на підприємстві обчислюється оборотність рахунків дебіторів, що розраховується як відношення виручки від реалізації до суми заборгованості. Чим вищий цей показник, тим швидше дебіторська заборгованість перетворюється у готівку. Організація розрахунків з покупцями досліджується аудиторами особливо ретельно, оскільки вона значною мірою визначає обсяг реалізації товарів та стан дебіторської заборгованості. Поповнення готівки на підприємстві залежить від обороту запасів товарно-матеріальних цінностей, який розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічних запасів. Чим вищий показник оборогу, тим швидше запаси перетворюються у готівку. Аудитору такий розрахунок слід робити у динаміці за кілька звітних періодів. З метою ефективного ведення виробництва і збуту продукції запаси мають бути оптимальними. Наявність менших за розміром, але мобільних запасів означає, що менша сума готівки підприємства перебуває у запасах. Наявність великих запасів свідчить про спад активності підприємства щодо виробництва і реалізації продукції. Отже, аудит фінансового стану підприємства досліджує не лише фактичну ситуацію на підприємстві, його платоспроможність і ліквідність, а й перспективу зростання ділової активності, підвищення ефективності господарювання. Підсумковою стадією аналізу фінансового стану є систематизація і групування результатів перевірки, одержаних у процесі аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому складається аналітична таблиця за розділами балансу доходів і витрат, у якій подаються планові і звітні показники виконання фінансового плану підприємства. Аудитор, узагальнюючи зроблені розрахунки, повинен дати інтегральну оцінку фінансової стабільності і платоспроможності підприємства. Зокрема, він має визначити у своєму висновку такі показники: - кредитоспроможність підприємства - можливості своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов'язаннями; - ліквідність балансу - покриття зобов'язань підприємства його активами, строк переведення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань; - ліквідність активів - величина, обернена терміну, необхідному для перетворення активів у гроші (чим менше часу потрібно для того, щоб цей вид активів перетворився у гроші, тим вища його ліквідність). Залежно від ступеня ліквідності, швидкості перетворення у кошти активи підприємства поділяються на такі групи: - активи найбільш ліквідні; - активи, які швидко реалізуються; - активи, що повільно реалізуються; - активи, що важко реалізуються. Пасиви балансу аудитори групують за строками їх оплати: - термінові зобов'язання; - короткострокові пасиви; - довго-і середньострокові пасиви; - постійні пасиви. Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидко реалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язанням і короткостроковими пасивами дає змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння активів, які повільно реалізуються, з довго- і середньостроковими пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність підприємства на найближчий період. Перспективна ліквідність є прогнозом платоспроможності на підставі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Аудит фінансового стану підприємства завершується розробленням заходів щодо поліпшення маркетингової діяльності, де передбачають підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, зміцнення внутрішньовиробничого господарського розрахунку. Висновки і пропозиції за результатами аудиту повинні розроблятися по кожному підрозділу підприємства з участю економістів, фінансистів, бухгалтерів, аудиторів. Це дає змогу розробити більш конкретні організаційно-технічні заходи, які відображають особливості роботи кожного підрозділу підприємства. Отже, аудит фінансового стану сприяє розвитку маркетингової діяльності як основи ринкової економіки, спрямованої на ефективне господарювання та задоволення потреб трудового колективу підприємства.
- Сутність і визначення аудиту
- Виникнення аудиту та його розвиток в Україні та в країнах снд
- Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності
- Предмет, метод і об'єкти аудиторської діяльності
- Національні і міжнародні нормативи аудиту
- Класифікація аудиту
- Мета зовнішнього аудиту
- Процедури, що застосовуються в зовнішньому аудиті
- Організація управління аудитом в Україні
- Підготовка і сертифікація аудиторів
- Порядок створення аудиторських фірм
- Професійна етика аудиторів
- Права, Обов'язки і відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- Організація праці аудитора
- Етапи проведення аудиту
- Критерії та методи аудиторської оцінки фінансової звітності
- Аудит споріднених сторін
- Аудит облікових оцінок
- Економічний аналіз аудиторських послуг
- Події, які мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після дати складання фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку
- Аудит фінансового стану підприємства
- Аудит фінансових результатів
- Сутність аудиторського ризику та його види
- Методика визначення аудиторського ризику
- Суттєвість та взаємозв'язок аудиторської перевірки з ризиком
- Оцінка помилок і ризику в аудиторській діяльності
- Визначення помилок і шахрайства
- Відповідальність керівництва підприємства й аудитора
- Оцінювання помилок та шахрайства
- Визначення цілей і процес аудиторської вибірки
- Визначення сукупності й одиниці вибірки допустимих відхилень
- Визначення розміру вибірки
- Визначення методу вибірки
- Загальний план аудиту
- Аудиторська програма
- Стадії і процедури аудиту
- Поняття аудиторських доказів (свідчень)
- Джерела отримання аудиторських доказів
- Процедури та прийоми отримання аудиторських доказів
- Загальне поняття та мета складання робочих документів аудитора
- Сутність аудиторського висновку та звіту
- Види аудиторських висновків
- Варіанти складання аудиторського висновку
- Аудит обліку операцій з основними засобами
- Аудит надходження, переміщення, вибуття та ліквідації основних засобів
- Аудит ремонту основних засобів
- Аудит обліку нематеріальних активів
- Аудит обліку грошових коштів
- Аудит обліку грошових коштів на поточному та інших рахунках у банку
- Аудит обліку наявності валютних коштів та їх руху
- Аудит обліку підзвітних сум
- Аудит кредиторської заборгованості
- Аудит кредиторської заборгованості за розрахунками з постачальниками та підрядниками
- Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків і претензіями
- Аудит обліку за розрахунками з оплати праці
- Особливості аудиту обліку акціонерних товариств
- Аудит обліку спільних підприємств
- Сутність внутрішнього аудиту, його організація і необхідність
- Функції та завдання внутрішнього аудиту
- Об'єкти внутрішнього аудиту
- Особливості аудиту обліку в банківській діяльності
- Аудит обліку страхових компаній
- Методика й організація аудиту розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами
- Використання комп'ютерної техніки в аудиторських послугах
- Сутність і зміст інформаційного забезпечення аудиторської діяльності
- Організація технічного забезпечення аудиту
- Особливості аудиту інвестиційної діяльності
- Аудит обліку експортних та імпортних операцій
- Аудит обліку вексельних операцій
- Аудит дебіторської заборгованості
- Аудит обліку запасів
- Аудит обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- Аудит обліку готової продукції та її реалізації
- Аудит обліку витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг
- Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються