42. Облік відпусток. Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності

ЗУ «Про відпустки» встановлено видм відпусток:

1. щорічні відпустки

• - основна

• - додаткова за роботу у шкідливих умовах

• - ін.. додаткові

• 2) Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням

• 3) Творчі відпустки

• 4)Відпустки для підготовки у змаганнях

• 5) Соціальні відпустки

• - по вагітності та пологам

• - по догляду за дитиною до 3-х років

• - додаткові відпустки працівникам що мають дітей

• 6. Відпуски без збереження ЗП (2 тижні)

• 7. За колективним договором

• 8.Інші види відпусток

Мінімальний термін щорічної відпустки 24 календ дні за відпрацьований рік.

Право на відпустку повної тривалості виникає через 6 міс з дня зарахування на роботу на підприємстві.

В праві на дострокову повну щорічну відпустку не можна відмовити:

- жінкам по вагітності та пологам

- жінкам з 2 і більше дітьми до 15 років та дітьми-інвалідами

- інвалідам

- працюючим у віці до 15 років

- Чоловікам, дружини яких знаходяться у відпустці по вагітності та пологам

- Сумісникам (одночасно з відпусткою з основним місцем роботи)

- Працівникам-студентам які успішно навчаються у навчальних закладах

Загальна тривалість щорічної відпустки (основної та додаткової) не може перевищувати 59 календ днів.

Нарахування відпускних:

Сума відпускних = сума заробітку за останні 12 місяців або за менший фактично відпрацьований час / кількість календарних днів року (за винятком святкових і неробочих днів)

Підставою для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності є лікарняний листок виданий:

• Лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони здоров’я

• Лікуючим лікарем стаціонарів протезно-ортопедичних установ Міністерства праці та соціальної політики України

• Лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв

• Фельдшером у місцевостях, де відсутній лікар

Перші 5 днів непрацездатності оплюється за рахунок установи ( КЕКВ 1111), за інші дні – за рахунок ФСС (КЕКВ 1120)

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня з/п є 6 календарних місяців.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної з/п та кількості робочих днів непрацездатності.

Середньоденна з/п визначається діленням нарахованої з розрахунковий період з/п на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

- до 5 років – 0,6 серед. з/п

- 5-8 років – 0,8 серед з/п

- більше 8 років – 100%