1.7. Неоплачений капітал.

Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості май­на (основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) та коштів підприємства. Наступні внески, які повинні внести засновники підприємства, відображають як зобов"язання учасників. Тому на основі протоколу зборів учасників, де зафіксована сума ста­тутного капіталу та часток кожного з учасників, що підлягають до вне­сення, складають кореспонденцію рахунків дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”.

Фактичне внесення коштів засновниками відображають у корес­понденції рахунків дебет 30 або 31 і кредит 46 залежно від того, на­дійшли кошти готівкою чи в безготівковому порядку, дебет 10, 20 та ін. і кредит 46 – при надходженні від засновників основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей. При цьому важливою є реальна оцінка вкладу учасників при внесені ними основних засобів чи товар­но-матеріальних цінностей, оскільки нерідко трапляються випадки завищення їхньої вартості. Доказами реальної вартості майна, яке вносять засновники підприємства, можуть бути чеки, накладні, які засвідчують придбання. Якщо ж вони вносять раніше придбані матеріа­ли чи основні засоби, а теперішня їх вартість неспівставна внаслідок впливу інфляції за останні роки, доказом можуть бути довідки поста­чальників про ціни на аналогічні види майна, або ж його експертна оцінка.

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений для узагальнен­ня інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного ка­піталу підприємства, за кредитом – погашення заборгованості за вне­сками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами роз­міщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.