Поняття і оцінка зобов'язань. Види короткострокових і довгострокових зобов'язань.

Зобов'язання (Liabilities) виникають в результаті здійснення фірмою різних угод і є юридичною підставою для наступних платежів за товари та надані послуги. Зазвичай зобов'язання слід реєструвати відразу при їх виникненні, а в кінці періоду необхідно вносити коригувальні записи про нараховані та відстрочених зобов'язання.

язання звичайно оцінюються сумою грошей, необхідної для оплати боргу, або, в умовах ринку, вартістю товарів або послуг, які необхідно надати.

Короткострокові зобов'язання (short-term or current liabilities) - це зобов'язання, які повинні бути виконані протягом року або звичайного операційного циклу компанії в залежності від того, який період довше.

Довгострокові зобов'язання (long-term liabilities) - це зобов'язання, які повинні бути виконані в період більше одного року або операційного циклу після дати звіту. До короткострокових зобов'язань часто відносять частина довгострокових зобов'язань, яка повинна бути погашена в звітному періоді.

язання підрозділяють на фактичні, оціночні і умовні.

Фактичні зобов'язання (definitely determinable liabilities) виникають з договору, контракту або на основі законодавства, їх сума може бути строго і однозначно підрахована. До них відносяться рахунки розрахунків з постачальниками, короткострокові векселі до оплати, дивіденди до виплати, акцизний збір до виплати, що підлягають виплаті в поточний період частки довгострокових боргів,зобов'язання із зарплати, дохід, отриманий авансом.

Оціночні зобов'язання (estimated liabilities) - це зобов'язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. Прикладами оціночних зобов'язань можуть служити заборгованість з податку на прибуток, з податку на майно, гарантійні зобов'язання, резерв на оплату відпусток.

Умовні зобов'язання (contingent liabilities) - це неіснуючі зобов'язання, вони можуть стати або не стати реальними зобов'язаннями в залежності від того,відбудуться чи не відбудуться певні події, що випливають з минулих операцій, в майбутньому. Умовні зобов'язання виникають у разі відкладеного судового розгляду, при податкових спорах, за наявності дисконтованих векселів до одержання, гарантування боргів іншій компанії, порушенні державних інструкцій.

Умовне зобов'язання відображається у фінансовій звітності, якщо дотримуються дві умови: 1) воно повинно бути ймовірним і

2) його величина може бути кількісно надійно оцінена.

Якщо ці умови не дотримуються, то інформація про умовні зобов'язання повинна відображатися у примітках до фінансових звітів.

Існують три основні типи зобов'язань по заробітній платі: зобов'язання з виплати заробітної плати; зобов'язання з утримання податків та інших платежів із заробітної плати;

зобов'язання з податків на фонд заробітної плати.

Облік зобов'язань

Поточні (короткострокові) зобов'язання - зобов'язання по товарах і послугах, придбаним, але не сплачених, неоплаченим податках і будь-які інші нарахування і витрати, а також отримані аванси, попередня оплата,комерційний акцепт, векселя до оплати, короткострокові позики, поточна частина довгострокових зобов'язань.

Поточні зобов'язання повинні бути погашені до 1 року.

Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків - сума за боргова-ності підприємства бан-кам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням

Інші довгострокові фі-

нансові зобов’язання -

сума довгострокової за-

боргованості підприєм-

ства щодо зобов’язання із

залучення позикових

коштів (крім кредитів банків), на які нара-ховуються відсотки

Відстрочені податкові зо-бов’язання - сума подат-ків на прибуток, що під-лягають сплаті в май-бутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки

Інші довгострокові зобо-в’язання - сума інших зобов’язань, які відпові-дають критеріям визнан-ня довгострокових зобо-в’язань

Умови визнання:

- зобов’язання, на які нарахову-

ються відсотки та які підлягають

погашенню протягом дванадцяти

місяців з дати балансу, якщо пер-

вісний термін погашення був більше

ніж дванадцять місяців та до

затвердження фінансової звітності

існує угода про переоформлення цих

зобов’язань на довгострокові;

- зобов’язання за кредитною угодою

(якщо угода передбачає погашення

зобов’язання на вимогу кредитора

(позикодавця) у разі порушення

певних умов, пов’язаних з фінан-

совим станом позичальника, умови

якої порушені, якщо:

— позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;

— не очікується виникнення по-дальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відобража-ються у балансі за їх теперішньою вартістю, тобто дисконтованою сумою майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства

Рис. 11.2. Класифікація, умови визнання довгострокових зобов’язань

Модуль II. Бухгалтерський облік активів, власного капіталу і зобов’язань

При вивченні теми доцільно з’ясувати поняття банківського кредиту та умови його надання (рис. 11.3).

Для обліку розрахунків з довгостроковими позиками банків призначено рахунок 50 «Довгострокові позики», субрахунки:

— 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»;

— 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»;

— 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»;

Банківський кредит — будь-які зобов’язання банку надати певну суму грошей, набути право вимоги боргу, гарантія, продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованості або на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів з такої суми

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі ти погашення кредиту

Для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи:

- клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею;

- техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації;

- інші необхідні документи, до яких, зокрема, можуть належати копії документів, що обґрунтовують необхідність отримання кредиту (рахунки-фактури на постачання товару або обладнання, задля придбання яких береться кредит, договори); документи, що га-рантують повернення кредиту у разі нерентабельності кредитованого проекту; фінансова звітність (баланс та звіт про фінансові результати підприємства);

- документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх пов-новажень тощо), ідентифікаційний код згідно з Єдиним дер-жавним реєстром підприємств та організацій України;

- реквізити банку, в якому відкрито рахунок, та номер банківського рахунка