8.Організація облікових номенклатур
Облікові номенклатури це згрупована облікова інформація за певними ознаками на кожному з етапів облікового процесу.
Склад облікових номенклатур на різних підприємствах характеризується специфікою їх діяльності, оскільки та чи інша галузь, структура підприємства, стратегія функціонування та розвитку — це ті чинники, які мають безпосередній вплив на визначення переліку та обсягів облікової інформації, яку слід задіяти в обліковому процесі.
Для-раціоналізації організації облікових номенклатур для початку треба визначити обсяги інформації, певні показники, одиниці виміру та інші параметри, що дозволять якомога повніше відтворити події, факти, що підлягають обліку.
Організація облікових номенклатур включає в себе два етапи: формування (вибір облікових номенклатур) та складання переліку
При формуванні облікових номенклатур первинного обліку до уваги слід брати всі господарські операції, здійснення яких передбачено діяльністю самого підприємства. Тому, перш ніж формувати перелік облікових номенклатур на цьому етапі облікового процесу, слід урахувати особливості специфіки господарювання, ознайомитися з потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації. Зазначимо, що саме на етапі первинного обліку важливим є факг добору облікових номенклатур, оскільки це і буде вхідна інформація, яка в подальшому проходитиме по всьому обліковому процесу і в кінцевому підсумку через різні форми звітності характеризуватиме стан та результати діяльності підприємства, І якщо не охопити достатньою мірою необхідний обсяг облікових номенклатур на початку, результативна облікова інформація не відтворить повного якісного змісту облікових номенклатур на підсумковому етапі облікового процесу.
Таким чином, визначаючи облікові номенклатури на етапі первинного обліку, складають перелік усіх об'єктів обліку, які мають бути задіяні в обліковому процесі.
Ідучи далі по структурі облікового процесу, треба впорядкувати (сформувати) перелік облікових номенклатур уже на етапі аналітичного (поточного) обліку. За основу тут слід брати до уваги як систему показників, які входять до визначених форм фінансової, статистичної чи оперативної звітності, так і враховувати інтереси власників, користувачів інформації для налагодження системи аналітичного та контрольного процесів стосовно стратегічного розвитку підприємства. Зрозуміло, що на цьому етапі облікового процесу формування облікових номенклатур є складнішим завданням. Відповідно, за своїм змістом облікові номенклатури на цьому етапі можуть бути двох вадів: прості і складні
Прості номенклатури — це ті, які в подальшому не будуть деталізовані, і, відповідно, складні — ті, що потребують деталізації. Слід зауважити, що самі групи номенклатур в обліку визначено Планом рахунків, зокрема субрахунок того чи іншого синтетичного рахунку. Для прикладу переглянемо можливі облікові номенклатури у поточному обліку доходів. Так, Планом рахунків передбачено цілий 7-й клас, де запропоновано рахунки (групи номенклатур) для обліку доходів від операційної і не операційної діяльності. Проте зрозуміло, що аналітика таких різних доходів залежить від галузі та виду діяльності конкретного підприємства, його структури тощо. У силу цього перелік облікових номенклатур у межах окремої групи доходів слід конкретизувати, виходячи з умов та потреб.
Організація облікових номенклатур підсумкового (синтетичного) обліку характеризується системою показників, які слід визначити та оприлюднити в тих чи інших носіях інформації (фінансовій, податковій, статистичній чи оперативній звітності). Зрозуміло, що вихідною інформацією (базою) для формування облікових номенклатур тут слугують уже сформовані облікові номенклатури поточного обліку. Таким чином, результативна інформація облікового процесу, або облікові номенклатури підсумкового обліку, — це система показників, які дають повну характеристику стану активів, пасивів, фінансового результату тощо. Облікові номенклатури підсумкового обліку більшою мірою є регламентовані відповідними нормативно-інструктивними інструментами, що має суттєве значення для формування номенклатур на підсумковому етапі облікового процесу і дозволяє класифікувати облікові номенклатури підсумкового обліку на певні групи:
за змістом — оперативну, статистичну, бухгалтерську;
за періодичністю складання — на поточну (місячну, квартальну, піврічну, дев'ятимісячну) та річну;
за характером — на фінансову та внутрігосподарську
- 1. Суть, зміст і завдання організації обліку
- 2. Предмет та об’єкти організації обліку.
- 3.Принципи організації обліку.
- 4. Методи (прийоми) організації обліку.
- 5.Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
- 6.Організація облікової політики підприємства
- 7.Об’єкти організації облікового процесу
- 8.Організація облікових номенклатур
- 9. Організація носіїв облікової інформації
- 10. Організація технології облікового процесу
- 11. Організація документообігу.
- 12.Організація форми обліку
- 13. Сутність і види власного капіталу завдання організації його обліку.
- 14. Організація обліку зареєстрованого( пайового) капіталу.
- 17. Організація обліку кредиторської заборгованності за товари, роботи, послуги
- 18. Організація обліку розрахунків з бюджетом
- 19. Організація обліку розрахунків зі страхування
- 20. Організація обліку позик банків
- 21. Основи організації обліку необоротних активів
- 22. Організація обліку руху основних засобів
- 23. Організація обліку наявності основних засобів
- 24. Облік зносу (амортизації) основних засобів
- 25. Організація обліку нематеріальних активів
- 26. Основи організації обліку запасів
- 27. Організація обліку руху запасів
- 28. Організація обліку запасів на складах.
- 29. Організація аналітичного і синтетичного обліку запасів у бухгалтерії
- 30. Організація обліку мшп (малоцінних швидкозношуваних предметів)
- 31. Організація обліку касових операцій.
- 32. Організація обліку операцій на рахунках у банках.
- 33. Організація обліку дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
- 34. Організація обліку дебіторської заборгованості за розрахунками.
- 36. Організація обліку витрат виробництва
- 37. Організація калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
- 38. Організація обліку доходів і результатів діяльності підприємства
- 39. Основи організації обліку праці та її оплати
- 40. Організація обліку відпрацьованого робочого часу.
- 41. Організація обліку виробітку.
- 42. Організація обліку заробітної плати та розрахунків з працівниками
- 43. Організація виплати заробітної плати
- 44. Елементи наукової організації праці персоналу бухгалтерії
- 45. Нормування роботи апарату бухгалтерії та визначення його чисельності
- 46. Структура і побудова апарату бухгалтерії
- 47. Нормативно-правове забезпечення роботи апарату бухгалтерії
- 48. Паспортизація та атестація робочих місць працівників бухгалтерії.
- 49. Планування перспективного розвитку організації бухгалтерського обліку.
- 50. Ефективність заходів з удосконалення організації бухгалтерського обліку.