2. Методи оцінки товарно-матеріальних запасів

За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (стандарт № 2) у країнах ринкової економіки застосовують кілька методів оцінки запасів. Найважливішими з них є:

1. Перше надходження — перший видаток (ФІФО).

2. Середньозважена собівартість.

3. Останнє надходження — перший видаток (ЛІФО).

4. Ідентифікована собівартість конкретної партії.

Метод ФІФО припускає, що матеріали, придбані першими, відпускатимуться на виробництво чи реалізацію також першими, тобто списуватимуться за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюють за цінами останніх надходжень.

За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалі­зовані запаси, а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюють за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів (запасів) на початок звітного періоду та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження певного виду запасів.

Метод ЛІФО припускає, що матеріали (запаси), придбані останніми, відпускатимуться на виробництво чи реалізацію першими, тобто оцінюватимуться за цінами останніх надходжень. Залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюватимуться в цьому разі за цінами перших надход­жень.

Метод ідентифікації викликає необхідність обліку надходження матеріалів та їх зберігання за конкретними партіями. Відпущені матеріали, а також їх залишок на кінець періоду оцінюють за цінами конкретних партій. Застосування цього методу можливе за умов незначної номенклатури матеріалів або товарів, що використовуються на підприємстві.

За системи періодичного обліку запасів собівартість фактич­но витрачених чи реалізованих матеріалів (товарів) визначають загалом за звітний період на підставі інвентаризації та оцінки залишку на кінець періоду, а також інформації про надходження матеріалів (товарів) за період та їх залишку на почат­ку періоду. За системи постійного обліку запасів вартість визначають за кожною партією відпущених зі складу матеріалів (товарів).

Наприклад: Вихідні дані про рух товару «Люкс» за місяць наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1