logo search
3 курс / Обл_к у заруб_жних країнах

1. Види дебіторської заборгованості та облік рахунків до одержання

Дебіторська заборгованість — це заборгованість інших підприємств й осіб нашому підприємству. Її поділяють на зазначені нижче види.

  1. Рахунки до одержання. Це заборгованість клієнтів (покупців) за надані послуги. Тому таку заборгованість ще називають торговою заборгованістю. Підприємство здебільшого сподівається одержати заборгованість за рахунками за 30—60 днів. До цієї заборгованості належить також заборгованість за кредитними карт­ками.

  2. Векселі до одержання. Вексель — це платіжний і кредитний інструмент. Вексельна заборгованість головним чином може поширюватися на період 60—90 днів і більше. При цьому дебітор сплачує підприємству ще й відсотки за користування кредитом.

  3. Інша дебіторська заборгованість. Це так звана неторгова заборгованість. Сюди входять заборгованість дебіторів за відсотками, аванси, видані службовцям фірми, заборгованість унаслідок переплати податків, заборгованість інших осіб.

Облік рахунків до одержання (розрахунків з клієнтами, покуп­цями) пов’язаний з реалізацією продукції, товарів, послуг. За міжнародними стандартами моментом реалізації і визнання доходів від реалізації є час відвантаження товарів (продукції) й виставлення платіжних документів на адресу покупця. Саме з цієї миті й виникає дебіторська заборгованість, що відображається на відповідних рахунках.

Наприклад: Компанія «Н» відвантажила компанії «К» за договірною ціною продукції на 5000 дол. Рахунок-фактуру датовано 1.07.04. В обліку компанії «Н» буде здійснено такий бухгалтерський запис:

1.07.04 Д «Рахунки до одержання» К «Доходи від реалізації» - 5000

20 липня 2004 р. компанія «К» повністю оплатила рахунок-фактуру. Гроші надійшли на розрахунковий рахунок компанії «Н» до банку.

20.07.04 Д «Грошові кошти» 5000 К «Рахунки до одержання» - 5000

Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Загальноприйнятим правилом є те, що дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку може одержати підприємство. Інакше кажучи, чиста реалізаційна вартість — це сума дебіторської заборгованості мінус сумнівні борги, для яких створюють відповідний резерв.

Наприклад, на кінець року дебіторська заборгованість становить 21 500 дол. За оцінкою підприємства, сума сумнівної заборгованості клієнтів сягає 2500 дол. У балансі дебіторську заборгованість буде відображено так:

Рахунки до одержання (дебіторська заборгованість): 21 500

Резерв для сумнівних боргів (–) 2500

Чиста дебіторська заборгованість 19 000

Отже, до валюти балансу зараховують чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості, а саме 19 000 дол.