11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
Як відомо, науку з назвою «документознавство» сформовано в СРСР у 1950–1970-і роки. Її центрами були єдині у радянській державі профільні з цієї наукової дисципліни навчальний і науковий заклади – відповідно Московський історико-архівний інститут (МДІАІ) та Всесоюзний науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи (ВНДІДАС). Про стан організації документознавчих досліджень у ці часи в окремих республіках, зокрема в УРСР, можна говорити лише як про розроблення окремих питань у межах централізовано спрямованої проблематики, переважно практичного характеру, або як про поодинокі ініціативні спроби вирішення певних завдань з теорії документа, що можливо і виходили за межі усталеного на той час розуміння документознавства як науки. Інституціональний розвиток документознавства в Україні відбувається тільки після набуття нею незалежності у 1991 р. Водночас не можна говорити, що такий розвій відбувається з нульової позначки. І йдеться не тільки про досить ґрунтовне нормативне і науково-методичне забезпечення організації діловодства в республіці, створене за часів СРСР, реалізацію його засад малочисельною, але високофаховою групою випускників МДІАІ, а й про досвід наукової діяльності із суміжних з документознавством галузей знань та практичної роботи з різними об’єктами, які узагальнено називають документами. Власне побудова лінійної схеми розвитку документознавства в Україні навряд чи можлива та й доцільна; можна говорити лише про окремі епізоди, що складають нарис такої історії. Чи мають ці факти прямий або опосередкований зв’язок із сучасними нашими документознавчими уявленнями повинні довести поглиблені історіографічні дослідження. У цьому нарисі викладемо основні такі епізоди у межах гіпотетичної періодизації, яка, безперечно, у подальшому може бути уточнена.
Початок формування напрямів досліджень традиційного документознавства в УРСР у 1950–1960-х рр. та їх розвиток у 1970–1980-х рр. насамперед слід пов’язати з переданням у післявоєнні роки архівним установам повноважень в СРСР щодо організації діловодства та контролю за його здійсненням. Водночас йшлося не тільки про посилення відповідальності архівних установ у межах свого профілю за організацію діловодства в установах, а також й про їх участь у нормативному та науково-методичному його забезпеченні. впродовж 1960х рр. Архівним управлінням УРСР було організовано і проведено у Києві три республіканські наукові конференції з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. Привертають увагу матеріали другої такої конференції (відбулася 1–4 червня 1965 р.
Зокрема, на засіданні секції «Архівознавство та діловодство», було обговорено доповіді, присвячені науковим принципам і критеріям відбору документів установ, організацій та підприємств на постійне зберігання, проблемам класифікації документів, створенню ЄДСД. Слід зауважити, що серед рекомендацій цієї конференції чи не найголовнішою тезою була нагальність вирішення питання про створення єдиного наукового центру в УРСР
- Київський національний університет культури і мистецтв
- 1/Становлення документознавства як науки
- 2/Класифікація документів
- 3/Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 4/Документ як система
- 5/Зв’язки документознавства з іншими галузями знань
- 6/Методи та методологія документознавчих досліджень
- 7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
- 8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
- 9/Наука про документ за кордоном
- 10/Функції документа
- 11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
- 12/Патентний документ
- 13/Управлінський документ
- 15/Кінофотофонодокумент
- 16/Картографічний документ
- 17/Музичний документ
- 18/Неопублікований документ
- 19/Книга як вид документа
- 20/Документ як артефакт
- 21/Документи на новітніх носіях
- 22/Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- 23/Керування документаційними процесами за кордоном
- 24/Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 25/Концепції документа як джерела інформації
- 26/Концепції документа як засобу комунікації
- 27/ Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів.
- 28/Архіви – специфічна інформаційна система.
- Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню.
- 29/Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України.
- 30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
- 31/Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 32/Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання.
- 33/Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 34/Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами.
- 3 Види джерел:
- 35/Архівознавче термінознавство.
- 36/Система архівних установ в Україні.
- 37/Історія документно-інформаційних комунікацій.
- В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
- 38/Види комунікації.
- 39/Моделі комунікації. Модель Романа Якобсона
- 41/Інформаційний простір: зміст, суб’єкти, об’єкти.
- 41/Функції комунікації.
- 42/Організація роботи з документами.
- 218 - Порядковий реєстраційний номер;
- 01-15 Номер справи в яке буде підшитий документ або його копія (для вихідних документів).
- 43/Номенклатура справ. Формування справ.
- 44/Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Дсту 4163 – 2003.
- 45/Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою та їх значення.
- 46/Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів. (дсту 4163–2003).
- 47/Документообіг. Схеми документообігу.
- Вимоги до потоків документів:
- Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
- 48/Контроль за виконанням документів.
- Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
- 49/Підготовка справ до архівного зберігання.
- Основними завданнями епк.:
- 50/Бази даних: класифікація, структура, етапи створення.
- 51/Інформаційний пошук: види, методика, технологія.
- 52/Предмет стилістики. Поняття функціонального стилю.
- 53/Офіційно-діловий стиль сучасної української мови.
- Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- 54/Текст як лінгвістична категорія.
- 55/Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування.
- 56/Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види.
- 57/Анотування та реферування документів.
- Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність, функції та роль.
- Спічрайтерство: поняття, сутність і функції. Ознаки високоякісної письмової роботи ділового характеру.
- Теоретичні та практичні засади реферування.