30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
Архівозна́вство (від лат. archivum — письмосховище) — наук. дисципліна, яка вивчає історію, теорію та практику архівної справи, її правові та екон. засади, пов’язана з археографією та іншими спеціальними історичними дисциплінами.
Архівознавство виникло з потреби досліджувати історію розвитку архівної справи, узагальнити практичний досвід роботи державних архівів, виробити наукові методи зберігання, обліку і всебічного використання архівних документальних матеріалів. Архівознавство розробляє питання наукового упорядкування архівних документів: визначення їх фондової належності, принципів систематизації, описування і складання науково-довідкового апарату, що розкриває зміст і склад документальних матеріалів архівних фондів. Архівознавство науково обґрунтовує експертизу архівних документів, щоб на постійне зберігання в архівах залишити тільки матеріали, які мають наукове, політичне і практичне значення.
Як наукова дисципліна архівознавство сформувалося в середині ХІХ століття і пов’язане з діяльністю археографічних комісій, заснуванням Центру архіву давніх актів у Києві (1852), історичного архіву у Харкові (1880) та історичного, архівно-бібліотечного відділу Генерального секретаріату в справах освіти (1919). У радянські часи питаннями архівознавства займалися центральні та місцеві архівні установи, які з 1937 по 1960 підпорядковувалися НКВС—МВС, а також кафедра архівознавства Київського унівреситету (з 1944). Наукові дослідження висвітлювалися на сторінках фахових періодичних видань та наукових збірок. Наступним етапом у розвитку архівознавства стало відновлення державності України, демократизація архівної справи, ухвалення закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» (1993), заснування фахових НДІ.
Питання архівознавства висвітлювались в архівознавчих журналах: «Архивное дело», «Архівна справа», «Радянський архів», «Архів Радянської України», «Науково-інформаційний бюлетень» Архівного управління МВС УРСР, тепер - «Архіви України».
- Київський національний університет культури і мистецтв
- 1/Становлення документознавства як науки
- 2/Класифікація документів
- 3/Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 4/Документ як система
- 5/Зв’язки документознавства з іншими галузями знань
- 6/Методи та методологія документознавчих досліджень
- 7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
- 8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
- 9/Наука про документ за кордоном
- 10/Функції документа
- 11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
- 12/Патентний документ
- 13/Управлінський документ
- 15/Кінофотофонодокумент
- 16/Картографічний документ
- 17/Музичний документ
- 18/Неопублікований документ
- 19/Книга як вид документа
- 20/Документ як артефакт
- 21/Документи на новітніх носіях
- 22/Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- 23/Керування документаційними процесами за кордоном
- 24/Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 25/Концепції документа як джерела інформації
- 26/Концепції документа як засобу комунікації
- 27/ Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів.
- 28/Архіви – специфічна інформаційна система.
- Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню.
- 29/Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України.
- 30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
- 31/Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 32/Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання.
- 33/Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 34/Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами.
- 3 Види джерел:
- 35/Архівознавче термінознавство.
- 36/Система архівних установ в Україні.
- 37/Історія документно-інформаційних комунікацій.
- В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
- 38/Види комунікації.
- 39/Моделі комунікації. Модель Романа Якобсона
- 41/Інформаційний простір: зміст, суб’єкти, об’єкти.
- 41/Функції комунікації.
- 42/Організація роботи з документами.
- 218 - Порядковий реєстраційний номер;
- 01-15 Номер справи в яке буде підшитий документ або його копія (для вихідних документів).
- 43/Номенклатура справ. Формування справ.
- 44/Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Дсту 4163 – 2003.
- 45/Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою та їх значення.
- 46/Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів. (дсту 4163–2003).
- 47/Документообіг. Схеми документообігу.
- Вимоги до потоків документів:
- Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
- 48/Контроль за виконанням документів.
- Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
- 49/Підготовка справ до архівного зберігання.
- Основними завданнями епк.:
- 50/Бази даних: класифікація, структура, етапи створення.
- 51/Інформаційний пошук: види, методика, технологія.
- 52/Предмет стилістики. Поняття функціонального стилю.
- 53/Офіційно-діловий стиль сучасної української мови.
- Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- 54/Текст як лінгвістична категорія.
- 55/Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування.
- 56/Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види.
- 57/Анотування та реферування документів.
- Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність, функції та роль.
- Спічрайтерство: поняття, сутність і функції. Ознаки високоякісної письмової роботи ділового характеру.
- Теоретичні та практичні засади реферування.