1/Становлення документознавства як науки
Становлення документознавства нерозривно пов’язано з ім’ям відомого історика, архівіста, доктора історичних наук, професора Московського державного інституту – Костянтина Григоровича Мітяєва. Зорієнтована на теорію і практику архівної справи і діловодства, творчість неординарного науковця стала основоположною для створення документознавчої науки. К. Г. Мітяєв, визнаний засновник документознавства, котре пізніше дістало прикметникове означення класичне або традиційне, впродовж 1950-1960 рр. зайняв чільну позицію в царині високих теоретичних дискусій щодо змісту народжуваної науки. Його наукові здобутки, до того ж вельми колоритна особистість і організаційний талант, зробили одним із найвідоміших і найбільш популярним представником установчого періоду в історії документознавства.
Не дивлячись на недовгу історію існування, документознавство пройшло великий шлях свого становлення. Насамперед треба зазначити що саме видатний вчений Поль Отле заклав фундамент для розвитку цієї дисципліни.
На сучасному етапі, документознавство є науковою дисципліною, яка виникла з традиційного документознавства. Єдине, що можна сказати з упевненістю це те, що назва «документознавство» добре закріпилася саме за сучасною його частиною. Воно має більш високу теоретичну забезпеченість, розглядає термін «документ» у широкому значенні. Традиційне документознавство сформувалося вперше як допоміжна дисципліна у рамках архівознавства, а після переходу на інформаційну парадигму і виникнення теоретичної бази виділилось у вигляді самостійної дисципліни, що вивчає різні форми оперативної документації. «Нова версія» документознавства з’явилася на базі традиційного документознавства, використовуючи широке трактування документа як об’єкта документознавства.
Структура документознавства поки що не розроблена повноцінно. Багато відомих вчених, такі як М. С. Слободяник, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. М. Кушнаренко та інші, працювало та працюють над проблемою визначення структури документознавства, але вони так і не пришли до єдиної думки щодо цього питання.
Сучасне документознавство має на своєму рахунку багато прогресивних концепцій та теорій. Його представники ведуть нескінченну працю з розширення його бази, ними написано багато книг та статей, котрі високо оцінені світовим науковим товариством. Питання розвитку та функціонування документознавства є дуже актуальними на наш час і потребують детальнішого його вивчення, де особливе значення треба приділити саме змісту та структурі цієї наукової дисципліни.
- Київський національний університет культури і мистецтв
- 1/Становлення документознавства як науки
- 2/Класифікація документів
- 3/Документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 4/Документ як система
- 5/Зв’язки документознавства з іншими галузями знань
- 6/Методи та методологія документознавчих досліджень
- 7/Сучасні концепції документознавства: витоки і зміст
- 8/Загальна характеристика терміносистеми документознавства
- 9/Наука про документ за кордоном
- 10/Функції документа
- 11/Основні етапи розвитку вищої освіти з документознавства
- 12/Патентний документ
- 13/Управлінський документ
- 15/Кінофотофонодокумент
- 16/Картографічний документ
- 17/Музичний документ
- 18/Неопублікований документ
- 19/Книга як вид документа
- 20/Документ як артефакт
- 21/Документи на новітніх носіях
- 22/Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- 23/Керування документаційними процесами за кордоном
- 24/Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- 25/Концепції документа як джерела інформації
- 26/Концепції документа як засобу комунікації
- 27/ Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів.
- 28/Архіви – специфічна інформаційна система.
- Документ Національного архівного фонду - архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню.
- 29/Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України.
- 30/Становлення архівознавства як наукової дисципліни.
- 31/Описання архівних документів: теорія, методика і практика.
- 32/Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання.
- 33/Вплив діловодства на характер формування архівів.
- 34/Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами.
- 3 Види джерел:
- 35/Архівознавче термінознавство.
- 36/Система архівних установ в Україні.
- 37/Історія документно-інформаційних комунікацій.
- В залежності від кількості тих, хто спілкується, виділяють такі види комунікації:
- 38/Види комунікації.
- 39/Моделі комунікації. Модель Романа Якобсона
- 41/Інформаційний простір: зміст, суб’єкти, об’єкти.
- 41/Функції комунікації.
- 42/Організація роботи з документами.
- 218 - Порядковий реєстраційний номер;
- 01-15 Номер справи в яке буде підшитий документ або його копія (для вихідних документів).
- 43/Номенклатура справ. Формування справ.
- 44/Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Дсту 4163 – 2003.
- 45/Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою та їх значення.
- 46/Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів. (дсту 4163–2003).
- 47/Документообіг. Схеми документообігу.
- Вимоги до потоків документів:
- Документи, що надійшли в організацію, проходять такі етапи:
- 48/Контроль за виконанням документів.
- Контроль за виконанням документів включає такі види робіт:
- 49/Підготовка справ до архівного зберігання.
- Основними завданнями епк.:
- 50/Бази даних: класифікація, структура, етапи створення.
- 51/Інформаційний пошук: види, методика, технологія.
- 52/Предмет стилістики. Поняття функціонального стилю.
- 53/Офіційно-діловий стиль сучасної української мови.
- Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- 54/Текст як лінгвістична категорія.
- 55/Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування.
- 56/Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види.
- 57/Анотування та реферування документів.
- Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність, функції та роль.
- Спічрайтерство: поняття, сутність і функції. Ознаки високоякісної письмової роботи ділового характеру.
- Теоретичні та практичні засади реферування.