5. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

Ця тема найскладніша для вивчення, тому для її опрацювання відводиться багато часу. Особливу увагу при проходженні практики слід звернути на питання організації первинного обліку виробничих витрат. Студенти повинні ознайомитись з галузевою інструкцією із планування, обліку і калькулювання собівартості продукції; вивчити організацію нормативного господарства; знати порядок обліку включення в собівартість продукції основних витрат на виробництво; вміти документально оформити виробіток робітників-відрядників, брак і простої; випуск продукції з виробництва, провести інвентаризацію і дати оцінку незавершеного виробництва; ознайомитись з роботою одного з допоміжних цехів, вивчити особливість формування витрат на виробництво продукції, робіт, послуг; вивчити метод калькулювання продукції й порядок включення витрат допоміжного виробництва в собівартість продукції основних цехів; вивчити порядок складання відомостей розподілу сировини, матеріалів, заробітної плати, витрат на утримання й експлуатацію обладнання, управління виробництвом між окремими об'єктами калькуляції; порядок розподілу послуг допоміжного виробництва, обліку і оцінки браку; ознайомитись з порядком аналітичного обліку витрат на виробництво за статтями калькуляції; вивчити організацію зведеного обліку витрат на виробництво; засвоїти порядок визначення фактичної собівартості продукції.

При висвітленні цієї теми у звіті студенти звертають увагу на такі питання:

• методи обліку і калькулювання витрат на виробництво;

• достовірність складання планових і нормативних калькуляцій;

• реальність планових показників, зв'язаних з виробництвом продукції;

• віднесення матеріальних і трудових витрат на виробництво;

• достовірність сум, віднесених на загальновиробничі витрати;

• правильність розподілу загальновиробничих витрат;

• достовірність факту браку продукції;

• правильність вирахування фактичної собівартості вибракуваної продукції; визначення суми втрат від браку;

• стан норм і нормативів по допоміжному виробництву;

• достовірність сум, віднесених на збільшення витрат по виконаних роботах і послугах;

• правильність визначення фактичної собівартості робіт і послуг;

• збереженість матеріалів, деталей і напівфабрикатів у виробництві;

• раціональні прийоми визначення собівартості продукції;

• реальність величини незавершеного виробництва;

• достовірність звітних калькуляцій.

• документування виробничих витрат;

• синтетичний і аналітичний облік витрат на виробництво продукції (товарів, робіт та послуг).

При розкритті цієї теми у звіті, в розділі додатків, прикласти всі первинні документи (або їх копії) та облікові регістри, що застосовуються на підприємстві, стосовно даного об’єкту обліку.

Документування в умовах калькулювання за замовленнями:

• договір (контракт);

• виробниче замовлення;

• вимога на матеріали;

• наряд.

Первинні документи:

- калькуляція виробничої собівартості готової продукції, робіт, послуг.

Обліковий регістр – Журнал 5.

У випадку ведення на підприємстві комп’ютерної форми обліку необхідно також представити „Аналіз рахунку _____ ", „Оборотно-сальдові відомості по рахунках" та інші машинограми.