logo search
Конспект Бутинец

Нематеріальні активи: визнання, оцінка, переоцінка

Визнання нематеріальних активів

Згідно з П(С)БО 8 придбаний нематеріальний актив визнається як актив, тобто відображається в балансі, якщо:

=> Існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням такого активу;

=> можна достовірно визначити його вартість.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі тоді, коли його можна:

=> використати окремо або разом з іншими активами у виробництві товарів або наданні послуг, призначених для реалізації;

=> обміняти на інші активи;

=> використати на погашення заборгованості;

=> розподілити між власниками підприємства;

=> використовувати у господарській діяльності підприємства, направленій на отримання прибутку.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям, то витрати, пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат в майбутньому нематеріальним активом.

Під дослідженнями розуміються заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним вперше з метою отримання і розуміння нових наукових і технічних знань.

Згідно з П(С)БО 8 витрати на дослідження не визнаються активом, а відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Розробка - це застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених, приладів, продуктів, систем або послуг до початку їх серійного виробництва або використання.

Нематеріальний актив, одержаний в результаті розробки, слід відображати в балансі (п. 7 П(С)БО 8) за умови, що підприємство має:

=> наміри, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

=> можливість одержання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

=> інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Не визнаються активом, а відносяться до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

=> витрати на дослідження;

=> витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

=> витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

=>витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

=> витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), 1 вартість видань.

Гудвіл виникає лише тоді, коли підприємство-покупець в обмін на сплачені попередньому власникові гроші зараховує на свій баланс всі активи, якими до цього часу володіло підприємство продавця - тобто коли відбувається, так би мовити, злиття двох підприємств в єдиний баланс.

В разі, якщо підприємство має і значну клієнтуру, і зручне місце розташування, однак не відбувається факту його продажу як цілісного майнового комплексу, говорити про виникнення гудвілу неможливо. Отже, гудвіл виникає лише тоді, коли існує факт понесення витрат на його придбання.

Оцінка нематеріальних активів

Придбані або створені нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та терміну використання, які будуть сприяти збільшенню первісне очікуваних майбутніх економічних вигод.

Наприклад, юридичне оформлення права власності на нематеріальний актив є необхідним етапом для його подальшого використання й отримання майбутніх економічних вигод. Тому витрати на юридичні послуги повинні бути враховані (капіталізовані) у первісній вартості зазначеного об'єкту нематеріального активу.

Ті ж затрати, які дозволяють отримати тільки первісне визначені) майбутні економічні вигоди (і не більше того), та підтримують об'єкті нематеріальних активів у придатному для використання, експлуатації стані, включаються до складу витрат того періоду, у якому такі затрати були понесені.

Стосовно гудвілу, то тут існують три способи визначення його вартості, тобто ціни, яку покупець має заплатити понад балансову вартість чистих активів підприємства.

Перший спосіб - це визначити ринкову вартість чистих активів.

Наприклад, ринкова вартість чистих активів становить 6,5 млн. грн., тим часом як балансова вартість цих активів - 5,0 млн. грн. Отже різниця - 1,5 млн. грн. - і буде гудвілом.

Однак такий спосіб визначення вартості є досить складним,оскільки, іноді дуже важко визначити, які саме об'єкти активів відносяться до чистих, адже вартість чистих активів визначається тільки загальною, підсумковою величиною і дорівнює сумі власного капіталу (активи мінус зобов'язання). Щоб довідатись, з яких саме конкретних одиниць активів складається ця підсумкова сума, необхідно провести інвентаризацію, в результаті якої можна отримати розгорнуті дані за всіма активами, після придбання яких у підприємства не залишилось зобов'язань. Інакше кажучи, щоб визначити ринкову вартість чистих активів, потрібно знати балансову вартість кожного об'єкта, що входить до складу цих активів.

Другий спосіб полягає у виявленні спроможності підприємства приносити більші прибутки порівняно з іншими підприємствами, які працюють у цій галузі. Однак для цього потрібно мати статистичні дані про інші аналогічні підприємства або дані публічних фінансових звітів таких підприємств, які мають приблизно однакові обсяги виробництва.

За даним способом порівнюють середньорічний прибуток підприємства, яке продається, і такий же (за ті роки) прибуток, визначений як середній прибуток інших підприємств, що працюють у тій же галузі. Якщо з'ясується, що прибуток цього підприємства перевищує середньогалузевий, то сума такого перевищення, помножена на кількість років, протягом яких новий власник сподівається отримати бодай такі ж самі (але не нижчі) прибутки, і буде становити вартість гудвілу.

Кількість років при цьому визначається, як правило, приблизно - з терміну, протягом якого можна розрахувати, що набута ділова репутація буде працювати на нового власника за інерцією. Цей відрізок часу є терміном корисного використання гудвілу.

Власне, цією кількістю років потім, після купівлі, підприємство обумовлює і нарахування амортизації на придбаний гудвіл, і, таким чином, під кінець терміну корисного використання відбувається знецінення гудвілу.

За третім способом вартість гудвілу визначається шляхом ділення суми перевищення прибутку підприємства над прибутком, визначеним як середній у галузі, на середню норму прибутку (норма прибутку - це виражена в процентах частка прибутку в ціні товару). Наприклад, перевищення прибутку підприємства над середньогалузевим показником прибутку - 30,0 тис. грн., середня норма прибутку - 5 %, тоді вартість гудвілу становитиме 600 тис. грн. (ЗО тис. грн. : 0,05).

Переоцінка немате- Кожне підприємство має право здійснення переоцінки ріальних активів нематеріальних активів за справедливою вартістю, проте це відноситься тільки до тих активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного нематеріального активу слід переоцінити і всі інші нематеріальні активи даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку визначається п. 21 П(С)БО 8. Методика переоцінки наступна:

=> переоцінена вартість визначається як добуток первісної вартості та індексу переоцінки;

=> знос при переоцінці визначається як добуток суми зносу згідно балансу та індексу переоцінки;

=> індекс переоцінки визначається відношенням справедливої вартості об'єкта до залишкової вартості.

Якщо залишкова вартість об'єкту нематеріального активу дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкту до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкту.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

У разі наявності (на перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності суми чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів)перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності, сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Порядок відображення переоцінки нематеріальних активів

Вид переоцінки

Порядок відображення в обліку

1

Перша дооцінка залишкової вартості

Сума дооцінки відображається в складі додаткового капіталу

2

Перша уцінка залишкової вартості

Сума уцінки відображається в складі витрат звітного періоду

3

При черговій дооцінці перевищення сум попе- редніх уцінок над сумою попередніх до оцінок

Включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості і вказаним перевищенням в складі іншого додаткового капіталу

4

При черговій уцінці перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок

Направляється на зменшення другого додаткового капіталу з включенням різниці між черговою (останньою) сумою уцінки і вказаним перевищенням у витрати звітного періоду

Проведення переоцінки супроводжується наступними проводками:

1

Проведено дооцінку нематеріальних активів

12

423

2

Відображено знос при дооцінці

423

13

3

Відображено уцінку нематеріальних активів

13

12

4

Відображено уцінку раніше дооцінених нематеріальних активів

975

12

5

Відображено уцінку раніше дооцінених нематеріальних активів

13, 423, 975

12

6

Відображено результати дооцінки раніше уцінених нематеріальних активів

12

423

746, 423

13

Зменшення корисності нематеріальних активів

В процесі використання нематеріальних активів може відбутись зменшення їх корисності. Втрати від зменшення корисної вартості включаються до складу витрат звітного року із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів.

Якщо причини зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів перестали існувати, то втрати від зменшення корисності за попередні періоди виключаються на відповідну суму способом сторно із суми витрат звітного періоду та із суми зносу об'єкта нематеріальних активів.

Зменшення корисності нематеріального активу в обліку відображається наступними проводками:

1

Відображено втрати від зменшення корисності нематеріальних активів, оцінених за первісною вартістю

975

13

2

Відображено втрати від зменшення корисності нематеріальних активів, оцінених за переоцінки вартістю

975

12

3

Відображено дооцінку за об'єктами, яка проведена після усунення причин попереднього зменшення корисності за об'єктами, які були оцінені за первісною вартістю (сторно)

975

13

4

Відображено дооцінку за об'єктами, яка проведена після усунення причин попереднього зменшення корисності за об'єктами, які були оцінені за переоцінки вартістю

12

746

746

13