logo search
лекції з Бо у споживчій кооперації

4. Організація взаємовідносин між партнерами, порядок укладання договорів на закупівлю

Взаємовідносини між здавальниками сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки і сировини усіх форм власності та заготівельними організаціями споживчої кооперації регулюються на договірній основі.

Підприємства споживчої кооперації здійснюють закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки з метою задоволення потреб кооперативної торгівлі, підприємств харчування, переробної промисловості, а також для задоволення державних потреб (поставки бюджетним організаціям та установам) згідно з укладеними договорами.

Державні потреби України в сільськогосподарській продукції визначаються згідно з Законом "Про поставки продукції для державних потреб”, який є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на тендерних умовах складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України усіх форм власності. Тендерні умови передбачають розміщення замовлень і видачу підрядів декільком постачальникам з метою забезпечення найвигідніших комерційних умов угоди.

Поряд з державними визначаються також і регіональні потреби в сільськогосподарській продукції і продовольстві що формуються через регіональний контракт, який фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також позабюджетних джерел.

Обсяги закупівель сільськогосподарської продукції та сировини за регіональним замовленням затверджуються облдержадміністрацією і є підставою для укладання заготівельними, торговельними та переробними підприємствами договорів із сільськогосподарськими товаровиробниками.

Типові договори на закупівлю окремих видів сільськогосподарської продукції розробляються облспоживспілкою з урахуванням місцевих особливостей.

Договір є юридичним документом, в якому відображені права та обов'язки сторін.

Конкретні умови закупівель визначаються в договорах, укладених між заготівельними, торговельними, переробними підприємствами споживчої кооперації та сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності.

Договори на закупівлю сільськогосподарської продукції укладаються за заздалегідь розробленою формою, в якій враховуються особливості окремих видів продукції:

— картоплі, плодоовочів, баштанних культур;

— молока і молочних продуктів:

— худоби, птиці та інших видів продукції.

Договори розробляються з урахуванням специфічних особливостей продукції, що пов'язані з визначенням її якості при реалізації, асортименту, строків реалізації, порядку відвантаження, забезпечення тарою та порядком її повернення, можливості визначити обсяги нестандартної продукції, санкцій за неналежне виконання договорів. Строки постачання визначаються з урахуванням періоду дозрівання культур, умов виробництва та зберігання продукції. В договорі визначаються також відповідальність сторін в разі невиконання умов, крім випадків внаслідок стихійного лиха.

Договори доповнюються протоколом узгодження цін на продукцію з врахуванням їх змін залежно від паритету цінна сільськогосподарську продукцію та матеріальні ресурси, собівартості виробництва та зміни кон'юнктури ринку (попиту та пропозиції).

Однією з головних умов договору є підвищення якості продукції. Якість продукції повинна відповідати діючим стандартам (технічним умовам). Продукція рослинництва повинна супроводжуватися сертифікатом, про наявність нітратів та отрутохімікатів, радіонуклідів. Постачання нестандартної продукції здійснюється в разі узгодження із заготівельним підприємством чи організацією.

Розрахунки з товаровиробниками за задану продукцію проводяться за цінами домовленості, у відповідний термін, що і визначається у договорі.

Навантаження продукції на транспортні засоби у господарствах здійснюється силами та засобами здавальника і за його рахунок, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Розвантаження продукції у заготівельника здійснюються силами та засобами заготівельника, або у відповідності з домовленістю сторін і відшкодовується за рахунок заготівельника.

Забезпечення транспортування продукції від здавальника до заготівельного підприємства відбувається за домовленістю сторін, власним або найманим транспортом.

Транспортні витрати на перевезення продукції від сільськогосподарських підприємств, особистих підсобних, селянських (фермерських) господарств до приймально-заготівельних пунктів, складів, сховищ заготівельного підприємства відшкодовуються за рахунок: здавальника продукції або за домовленістю сторін.

Заготівельні підприємства при можливості забезпечують здавальників тарою.

Транспортні витрати з доставки тари до господарств відшкодовуються за домовленістю сторін.

Навантаження тари у заготівельному підприємстві відбувається силами і засобами заготівельника і відшкодовується за його рахунок.

Розвантаження тари у товаровиробника здійснюється його силами і засобами і відшкодовується за його рахунок.

Господарства несуть матеріальну відповідальність за збереження кількості та якості отриманої тари.

Відповідно до Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (затверджено наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 03.04.96 №2103/44/62) організації та підприємства споживчої кооперації можуть здійснювати закупівлю та реалізацію названої продукції, продуктів її переробки та сировини через участь у біржових торгах або користуючись послугами біржових посередників.

З метою удосконалення укладання господарських договорів і створення умов для збільшення обсягів заготівельного обороту взаємовідносини між виробниками сільськогосподарської продукції і заготівельно-переробними підприємствами та організаціями споживчої кооперації формуються на основі Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999р. №632.

Відповідно до цього Положення деривативами є: