3. Порядок ціноутворення на сільськогосподарську продукцію і сировину та організація контролю за цінами.

Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні”, „Про оподаткування підприємств”, „Про податок на додану вартість”, „Про ціни та ціноутворення”, „Про споживчу кооперацію”, споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і тарифи на продукцію виробничого призначення, сировину, сільгосппродукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються, плату за надані послуги, виходячи з попиту і пропозицій.

Вільні ціни та тарифи — це ціни і тарифи, які встановлюються за домовленістю сторін, з огляду кон'юнктури місцевого ринку.

Закупівля сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини, дикорослих плодів, ягід, грибів і інших видів здійснюється підприємствами і організаціями системи Укоопспілки за цінами домовленості.

Закупівельні ціни визначаються залежно від кон'юнктури регіонального ринку, тобто відповідно до попиту і пропозиції та з урахуванням можливості беззбиткової реалізації.

Вони розробляються працівниками економічної служби підприємства (економістами, бухгалтерами) на кожний вид сільськогосподарської продукції і затверджуються правліннями споживчих товариств, їх спілок, керівниками підприємств.

Реалізація закупленої продукції і сировини оптовим покупцям здійснюється за оптово-відпускними цінами.

Реалізація закупленої сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини на експорт здійснюється за контрактними (зовнішньоторговельними) цінами.

Оптово-відпускні ціни на сільськогосподарську продукцію та сировину встановлюються з врахуванням беззбиткової роботи підприємства та за домовленістю з покупцями цієї продукції (переробними, торговельними і ін. підприємствами).

З метою ліквідації внутрісистемної конкуренції між підприємствами райспоживспілки (районного споживчого товариства) закупівельні ціни можуть встановлюватись єдині для всіх підприємств і затверджуватись головою правління райспоживспілки (районного споживчого товариства).

Для гнучкішого використання ціни, як важеля управління обсягами закупівель, доходами і прибутком підприємства, затверджені закупівельні ціни повинні розглядатися як максимальні.

Згідно з Законом України від 18.02.99 № 442-ХІV "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" пункт 11.21 (із змінами і доповненнями) і постановою Кабінету Міністрів від 12 травня 1999 р. № 805 "До 1 січня 2004 р. сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою.

Перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за продаж ними молоко і м'ясо в живій вазі проводиться платіжними дорученнями з поточного рахунку переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій – з його окремого рахунку.

Оплата громадянам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) Ради.

Приклад розрахунків з населенням при закупівлі худоби за умови виплати дотацій наведено у додатку 3

Операції з продажу лікарських засобів у вигляді лікарської сировини звільняються від обкладання податком на додану вартість (лист Державної податкової адміністрації України від 11.02.2000 р. № 699/6/16-1220-26). Перелік лікарських засобів затверджений листом МОЗ України від 17.09.98 № 1762/А