Визначення, документальне оформлення та затвердження результатів інвентаризації товарів і тари

Так, здійснюють перевірку правильності цін на товари, про що роблять відмітку на всіх примірниках опису; перевіряють якість товарів, що вказані в описі, а також правильність арифметичних підрахунків.

Перед виведенням результатів інвентаризації бухгалтерія зобов’язана перевірити облікові дані за аналітичним рахунком матеріально відповідальної особи, у якої проводилась інвентаризація.

В облікові реєстри повинні бути рознесені усі звіти і документи з руху товарів, а також звірені дані складського обліку та аналітичного кількісно-сумового і сумового обліку в бухгалтерії.

Важливою процедурою перед виведенням результатів інвентаризації є звіряння розрахунків з постачальниками і покупцями.

Виявлені за наслідками перевірки помилки в цінах, підрахунках за інвентаризаційними описами виправляються особами, що їх перевіряють, підписуються ними та головою інвентаризаційної комісії.

Після закінчення процедури перевірки описів і облікових даних у бухгалтерії переходять до визначення попередніх результатів інвентаризації. Ці результати встановлюють шляхом порівняння сум за описом з обліковою інформацією і виведенням різниць окремо за кожним найменуванням. Усі відхилення визначаються у вигляді нестач і надлишків.

Встановлені попередні результати інвентаризації підлягають регулюванню у такому порядку:

1. зараховується пересортування товарів;

2. складається розрахунок природних втрат на підставі встановлених норм;

3. визначається кінцевий результат інвентаризації товарів і тари.

З метою виведення кінцевих результатів інвентаризації у бухгалтерії гуртового підприємства складають порівняльну відомість результатів інвентаризації.

Товари, за якими встановлені нестачі або надлишки записують у порівняльну відомість окремими позиціями; вартість усіх інших товарів, за якими відхилень не виявлено, записують загальною сумою.

Якщо за окремими товарами встановлена нестача, необхідно з дозволу керівника зарахувати пересортування та списати нестачі в межах норм природних втрат.

Взаємний залік нестач і надлишків внаслідок пересортування товарів можливий за умов:

а) якщо здійснювати пересортування за товарно-матеріальними цінностями однакового найменування і в тотожній кількості;

б) якщо нестачі і надлишки утворилися в одному інвентаризаційному періоді і в однієї матеріально відповідальної особи.

Крім того, порядок зарахування пересортувань товарів можуть здійснювати вищестоячі організації.

При визначенні результатів інвентаризації досить важливою ділянкою є визначення сум природних втрат товарів.

Природні втрати – це зменшення ваги, об’єму товарів під час транспортування, зберігання чи реалізації товарів внаслідок їх фізико-хімічних властивостей та дії природних чинників (вивітрювання, випаровування, інше).

Природні втрати – це втрати товарів в межах норм; норми втрат розроблені науково-дослідними закладами, лабораторіями та затверджені Міністерством економіки України і доведені до торговельних підприємств для практичного застосування.

В Україні за період з 1991 по 2001 роки нові нормативні акти, які регулюють норми природних втрат продовольчих товарів, не затверджувалися. Тому під час визначення сум природних втрат слід керуватися Наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2. 04. 1987 №88 “Об утверждении норм естественной убыли продовольственных товаров в торговле и инструкций по их приме­нению”.

Для гуртових підприємств норми природних втрат формуються залежно від термінів зберігання товарів.

При цьому слід враховувати, що норми природних втрат застосовуються у разі виявлення нестач товарів. За відсутності норм втрати вважаються наднормативними. Норми природних втрат незалежно від їх розміру застосовують лише в межах виявленої нестачі.

Для визначення сум природних втрат на гуртовому підприємстві складають спеціальний розрахунок (табл. 6).

Підсумки розрахунку природних втрат товарів записують у порівняльну відомість, після чого в порівняльній відомості визначають кінцеві надлишки і нестачі.

Порівняльну відомість підписує бухгалтер, головний бухгалтер, голова робочої інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальна особа.

Так, нестачу товаро-матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування, бою, лому, крадіжок відносяться за рахунок матеріально відповідальної особи за обліковими цінами підприємства згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей (Порядок №116).

Надлишки товарів і тари, які виявлені під час інвентаризації підлягають оприбуткуванню.

П