Відображення операцій з обліку витрат виробництва на рахунках бухгалтерського обліку

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції призначений активний, калькуляційний рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90). Схему синтетичного обліку витрат на виробництво наведено на рис.  Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами підприємства, центрами витрат і центрами відповідальності за витратами. Обслуговуючі виробництва та господарства - це виробництва, діяльність яких не пов'язана з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг і не відповідає меті створення даного підприємства. Продукція обслуговуючих виробництв і господарств, а також виконані ними роботи та послуги можуть споживатись як безпосередньо самим підприємством для власних потреб, так й іншими сторонніми (зовнішніми) споживачами. Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ведеться у розрізі наступних видів виробництв: ♦ інструментальні (виготовлення інструментів, пристроїв, штампів, моделей, запасних частин, виробництво будівельних конструкцій і деталей); ♦ ремонтні (ремонт механічного та електричного обладнання, транспортних засобів, будівель і споруд); ♦ енергосилові (забезпечення різними видами електро- і теплоенергії, стислим повітрям, киснем, водою); ♦ транспортні (залізничний, водний та автомобільний транспорт тощо). Виходячи з потреб основного виробництва, встановлених норм і технічних нормативів споживання послуг, всім підрозділам допоміжних виробництв керівництвом підприємства встановлюються завдання (нормативи, замовлення) з виробництва виробів, робіт і послуг, із собівартості відповідно, планово-розрахункової вартості одиниці виробів або послуг та показники. Ці показники необхідні для внутрішньовиробнича госпрозрахунку, а на великих підприємствах - для розрахунків, підрозділами основного та допоміжного виробництв за надані послуги і оприбуткування виготовлених інструментів і матеріалів. Для ефективної контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв в цехах основної' виробництва встановлюються лічильники, вимірювальні пристрої. деталізуються нормативи та норми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних виробництв. Витрати допоміжних виробник розподіляються пропорційно до кількості послуг, що споживаються.  У виробництвах, які випускають однорідну продукцію, всі витрати. місяць розподіляються на кількість виробленої продукції або послуг і відповідних одиницях виміру (1 кВт/год електроенергії, 1 гкал тепла, 1000 м води, 1 т перевезень, 1 год. роботи автомобіля тощо). Складніше організований розподіл витрат у виробництвах, що випускають різноманітну продукцію. На першому етапі тут розподіляють» непрямі витрати, на другому - оцінюються залишки незавершеною виробництва. Особливістю допоміжних виробництв є наявність взаємних (зустрічним послуг. Для спрощення цих складних розрахунків доцільно оцінювати та списувати взаємні та інші послуги за плановою або нормативною собівартістю. В деяких випадках допускається віднесення послуг за фактичною собівартістю минулого місяця. Аналітичний облік витрат обслуговуючих виробництв ведеться в розрізі виробництв і господарств. Основні господарські операції з обліку витрат виробництва та кореспондуючі рахунки за ними наведені у таблиці  Таблиця. Відображення в обліку витрат виробництва   Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в Журналі 5 (5А). Податковий облік Матеріальна складова незавершеного виробництва бере участь у перерахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві. Частка вартості запасів у незавершеному виробництві визначається на підставі інформації про суму незавершеного виробництва у розрізі статей калькуляції. При цьому враховується вартість товарно-виробничих запасів у процесі виробництва та у складі загальновиробничих витрат. До валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягань амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів проведення дослідноекспериментальних і конструкторських робіт. виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основ» діяльністю платника податку. Згідно податкового законодавства витрати (крім тих, ідо підлягають амортизації) на проведення конструкторських робіт, виготовлення і дослідження зразків, пов'язаних з основною діяльністю підприємства, відносяться до складу валових витрат у періоді їх виникнення, незалежно віл того, сприяли такі заходи збільшенню доходу чи ні. При придбанні сировини, матеріалів, послуг для' випуску нової продукції підприємство має право на податковий кредит з ПДВ, оскільки метою створення такої продукції є подальше її використання в господарських операціях, що підлягають оподаткуванню. Економічний аналіз витрат виробництва  Економічний аналіз витрат виробництва є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції. Мета аналізу витрат виробництва полягає у виявленні можливостей раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обгрунтуванні управлінських рішень. У результаті аналізу витрат виробництва, можуть бути виявлені непродуктивні витрати, які можна розглядати як невикористані резерви зниження собівартості продукції.