logo
ОК с бух

Облік орендних та лізингових операцій

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

У процесі діяльності підприємствам інколи вигідніше взяти необхідний об'єкт основних засобів у тимчасове користування в іншого суб'єкта підприємницької діяльності, тобто орендувати, ніж придбати його у власність. Структура П(С)БО 14 та основні терміни Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (далі - П(С)БО 14). Основні розділи даного положення наступні (рис.). Рис. Структура П(С)БО 14 "Оренда" Дія П(С)БО 14 не поширюється на такі види угод: ♦ орендні угоди, -пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок); ♦ угоди щодо використання авторських та суміжних прав; ♦ угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Порівняльна характеристика П(С)БО 14 та МСФЗ 17  14 "Оренда" розроблено на підставі основних положень Міжнародного стандарту фінансової звітності 17 "Оренда" з урахуванням національних особливостей ведення обліку. Найсуттєвіші відмінності між П(С)БО 14 та МСФЗ 17 наведені в таблиці  Таблиця. Порівняння національного та міжнародного стандартів з обліку орендних операцій Інші положення стандарту, включаючи визначення основних термінів, суттєво не відрізняються.  Поняття та види оренди  Під орендою розуміють угоду, за якою орендар набуває види оренди права користування необоротним* активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Підприємство, яке бере будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надає це майно, - орендодавцем. У ролі орендодавця та орендаря можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи. Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди, в якому визначаються склад і вартість переданих в оренду об'єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов'язки та відповідальність сторін з виконання договірних умов. Строк оренди - період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Початок строку оренди - дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобов'язань щодо основних положень угоди про оренду. Виходячи з умов, на яких передаться в користування орендарю орендодавцем власність, оренда поділяється на операційну та фінансову (рис.). Рис. Класифікація видів оренди Фінансова оренда — оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Операційна оренда — це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди. Нарахування амортизації об'єкта операційної оренди здійснюється орендодавцем. Крім орендних операцій, на практиці також використовуються лізингові операції.