logo
Шпори

111. Ревізія додаткового і резервного капіталу.

Резервний і додатковий капітал – це елементи статутного капіталу будь-якого підприємства, організацій, установи. Приступаючи до перевірки додаткового і резервного капіталу, ревізор повинен ознайомитися з особливостями виробничо-господарської ді-сті, засновницькими документами, балансом під-ва, звітом про власний капітал, Книгою головних рахунків з рахунків 42 “Додатковий капітал” та 43 “Резервний капітал”. Перевіряючи правильність формування додаткового і резервного капіталу, треба враховувати специфічні особливості, встановлені законодавством щодо порядку формування і руху елементів власного капіталу залежно від організаційної форми підприємства. Крім цього, резервний і додатковий капітал відносяться до не реєстрованого власного капіталу, але операції з їх утворення та використання, хоча і не фіксуються в його засновницьких і організаційних документах, повинні здійснюватися у розмірі та за напрямками, передбаченими установчими документами і затвердженими фінансовими планами товариства. Так, при перевірці акціонерного товариства ревізор повинен встановити, чи передбачене його установчими док-тами створення резервного капіталу у визначеному розмірі, але не менше ніж 25% від розміру статутного капіталу. У ході перевірки застосовуються методи порівняння, візуального, нормативного і логічного документального контролю. Ревізор також повинен перевірити кореспонденцію рахунків стосовно правильності та обов’язковості ведення окремого обліку додаткового і резервного капіталу. Крім цього, перевіряється дотримання методики АО елементів власного капіталу і відповідності звітності про величину кожного елемента ВК в балансі, звіті про ВК, Журналі 7 і Книзі головних рахунків.