Розрахунок середньозваженої вартості капіталу підприємства

У процесі управління капіталом, слід враховувати, що вартість капіталу, залежить від рівня підприємницького і фінансового ризику, позв’язаного з цим підприємством. Чим вищий рівень такого ризику, тим більшу плату можуть вимагати інвестори за вкладені кошти у підприємство.

Рівень підприємницького ризику вимірюється силою впливу операційного важеля. Фінансовий ризик пов’язаний з дивідендною політикою (тому не можна зловживати довірою акціонерів, знижуючи вартість капіталу за рахунок невиплати дивідендів), із збільшенням частки позикових коштів у структурі капіталу, тому що з’являються фінансові витрати з обслуговування боргу (виплата відсотків за кредитами і облігаціями).

Збільшення частки позикового капіталу може примусити кредиторів підвищити відсоткову ставку за кредитами, і фінансові витрати знову збільшаться.

Крім того, виплата відсотків за кредитами належить до умовно-постійних витрат, і тоді збільшується рівень підприємницького ризику, позв’язаного з підприємством.

Однак залучення позикового капіталу у розумних межах дає змогу одержати так званий ефект фінансового важеля (фінансового левериджу), що повинні враховувати фінансові менеджери, регулюючи структуру капіталу підприємства.

Фінансовий леверидж – означає використання боргів для фінансування інвестицій. Показником фінансового лівериджу є відношення довгострокового позикового капіталу до власного капіталу. Фінансовий важіль означає включення у структуру капіталу боргу, що забезпечує постійний прибуток. У таблиці 2.6 наведено порівняння двох підприємств, одне з яких використовує позиковий капітал, а друге – ні. Для цих підприємств розраховують ставку доходності:

(2.6)

Таблиця 2.6