logo
Опор

1. Послідовність та способи рейтингової оцінки фінансового стану підприємств

Відсутність системності у виборі фінансових показників та обмеженість їх складу знижують якість оцінки фінансового стану підприємства. Виникає проблема порівняння фінансового стану одного підприємства у різні періоди та стану різних підприємств. Тому необхідно застосовувати спеціальні методики, які дозволяють проводити рейтингову оцінку стану підприємств.

Алгоритм рейтингової оцінки фінансового стану підприємств:

1. Здійснюється відбір n найбільш значущих показників для оцінки фінансового стану підприємства, на основі чого формується матриця значень аij ; i=1,2…n; j=1,2…m,

де i – індекс підприємства (рядок матриці);

j – індекс показника фінансового стану (стовбець матриці).

2. У рядку (m+1) формується еталонне підприємство шляхом відбору максимальних значень показників за відповідними стовбцями матриці:

a(m+1) j = аmax j,

де аj max – максимальне значення j-го показника.

3. Здійснюється переведення показників фінансового стану аij у безрозмірні (стандартизовані) величини а*ij для забезпечення їхньої співставності:

а*ij = аij / аmax j,

4. Для кожного підприємства розраховується рейтингова оцінка (Ri) одним з описаних нижче способів.

5. Проводиться упорядкування (ранжування) підприємств у порядку зменшення або збільшення рейтингової оцінки.

Способи розрахунку рейтингу підприємства:

1. Спосіб сум передбачає сумування значень оціночних показників по кожному об’єкту дослідження.

Може бути використана проста та зважена оцінка фінансового стану підприємства.

Рейтингова оцінка способом простої суми визначається наступним чином:

,

де Ri – комплексна (рейтингова) оцінка;

а*ij – j-тий безрозмірний показник по i-му підприємству.

При простій оцінці передбачається, що кожний фактор фінансового стану однаково важливий, але звичайно їхні значущість різна. Тому коректніше використовувати оцінку фінансового стану підприємства, зважену за ступенем значущості кожного фактора (рj):

.

Найбільша оцінка показує лідера. Якщо розходження між лідером та досліджуваним підприємством складають більш ніж 20%, це свідчить про тяжке положення підприємства.

2. Спосіб відстаней дозволяє врахувати не лише абсолютні значення оціночних показників, але й ступінь їхнього наближення до оптимального значення (еталонного підприємства):

,

де аmax j – максимальне значення j-го показника.

Оцінка може проводитися і у стандартизованому вигляді:

.

Якщо необхідно врахувати вагомість показників (рj), то:

.

Зважена оцінка також може проводитися у стандартизованому вигляді. В цьому випадку розрахунок комплексної оцінки проводиться за наступною формулою:

.

Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням Ri.

3. Спосіб квадратів сум визначає рейтингову оцінку підприємства за ступенем його віддаленості не від еталонного підприємства, а від початку координат:

,

.

Найвищий рейтинг має підприємство з максимальним значенням Ri.

4. Спосіб суми місць (рангів) заснований на присвоєнні кожному показнику, в залежності від його рівня, певного місця (рангу): 1, 2, 3 і т. д. Найкраще значення показника отримує ранг 1. По кожному підприємству визначається загальна сума місць, отриманих ним при ранжуванні фінансових показників:

Ri = Σ rij ,

де rij – ранг j-того оціночного показника по i-му підприємству.

Найвищий рейтинг має підприємство, яке отримало меншу суму місць.