Опор

2. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

Для проведення оцінки фінансової стійкості можна скористатися балансовою моделлю:

F + Z + R^а= C^c + K^Т + K^t+ K^o + R^p,

де F – необоротні фонди;

Z – запаси та витрати;

R^а – грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші активи;

C^c – власний капітал;

K^Т – довгострокові кредити й позики;

K^t – короткострокові кредити й позики;

K^o – позички, не погашені в строк;

R^p – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Враховуючи, що довгострокові кредити й позики спрямовуються переважно на фінансування основних засобів та капіталовкладень, перетворимо вихідну балансову формулу:

Z + R^а= C^c + K^Т + K^t+ K^o + R^p– F ;

Z + R^а= [(C^c + K^Т) – F] + [K^t+ K^o + R^p].

Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження запасів і витрат Z величиною власних оборотних засобів Z ≤ (C^c + K^Т) – F, буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, їх еквіваленти та активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгованість підприємства: R^а ≥ K^t + K^o + R^p.

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних та позикових джерел їхнього формування визначає фінансову стійкість підприємства.

Показники, що характеризують джерела формування запасів:

наявність власних джерел формування запасів (E^c):

E^c = C^c – F;

2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів (E^Т):

E^Т = (C^c + К^Т) – F;

3) загальна величина джерел формування запасів (E^Σ):

E^Σ = (C^c + К^Т) – F + K^t;

На основі цих показників розраховуються показники забезпеченості запасів джерелами фінансування:

1) надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів (±E^c):

±Е^с = Е^с – Z;

2) надлишок (+) або нестача (–) власних та довгострокових джерел формування запасів (±E^Т):

±Е^Т = Е^Т – Z;

3) надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів(±E^Σ):

±E^Σ = E^Σ – Z.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується трьохвимірний показник:

х₁=±Е^с,

х₂=±Е^Т,

х₃=±E^Σ.

Функція S(x) визначається наступним чином:

У відповідності з забезпеченням запасів певними джерелами фінансування їхнього фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості:

абсолютна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних джерел коштів, платоспроможність гарантована (крайній тип);
нормальна стійкість: – для забезпечення запасів достатньо власних та довгострокових позикових джерел коштів, платоспроможність гарантована;
нестійкий стан: – для забезпечення запасів використовуються власні, довгострокові та короткострокові позикові джерела коштів, платоспроможність порушена, але може бути відновлена;
кризовий стан: – для забезпечення запасів недостатньо джерел їхнього формування, платоспроможність порушена, мають місце прострочені кредити, кредиторська заборгованість.

Додатково можна розрахувати запас стійкості фінансового стану підприємства (днів):

де ВР– виручка від реалізації продукції (чиста).

Знання меж зміни джерел коштів для покриття вкладень капіталу у основні фонди чи запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, які ведуть до покращення фінансового стану підприємства, до підвищення його фінансової стійкості.

Содержание