48. Відповідальність головного бухгалтера за порушення нормативних документів

Також згідно з п. 8 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, а перелік таких осіб встановлюється керівником. Однією з таких осіб є головний бухгалтер, оскільки саме він контролює їх зміст. Хоча керівник може визначити й інших уповноважених осіб, які замість головного бухгалтера можуть підписувати такі документи.

Згідно зі ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 80732-X (далі – КпАП), головний бухгалтер несе адміністративну відповідальність у випадку:

– приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

– відсутності бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

– внесення неправдивих даних до фінансової звітності;

– неподання фінансової звітності;

– несвоєчасного або неякісного проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;

– порушення правил ведення касових операцій;

– перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

– невжиття заходів до відшкодування винними особами збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення головним бухгалтером суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину і передбачене Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III (далі – КК).

До такої відповідальності за ст. 212 КК може бути притягнуто як керівника, так і головного бухгалтера, або іншу особу, на яку покладено виконання обов’язків щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Таким чином, головний бухгалтер нестиме кримінальну відповідальність за:

а) умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,0 грн. – 51000,0 грн.), – штраф у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,0 грн. – 8500,0 грн.).