Тема 2. Бухгалтерський баланс і план рахунків бюджетних установ

Одним з важливих елементів методу бухгалтерського обліку в бюджетній установі є бухгалтерський баланс. Він містить економічну інформацію про склад коштів даної юридичної особи та джерела їхнього формування на певну дату.

У бухгалтерському балансі бюджетних установ реалізується принцип двобічності, який полягає в тому, що господарські засоби в балансі відображаються у двох розрізах: за їх структурним складом (основні засоби, грошові кошти, видатки і т.д.) та за джерелами їхнього формування (власний капітал, зобов'язання, доходи). Такий принцип двоїстої характеристики активів установи має істотне контрольне значення.

Всі бюджетні установи незалежно від їхнього профілю складають бухгалтерський баланс за формою відповідно до Інструкції «Про порядок складання квартальної фінансової звітності установами та організаціями, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджету» (Наказ Державного казначейства України від 26.03.2004 р. № 55).

Бухгалтерський баланс є основною формою звітності про фінансовий стан установи, що відображає його активи і пасиви в узагальненому вигляді на конкретну дату. За структурою активів і змісту статей баланс бюджетної установи відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств і має на меті не розкриття інформації для інвесторів, а забезпечення контролю ефективного використання коштів загального та спеціального фондів бюджету.

Склад статей активу характеризує приналежність бюджетних установ до невиробничої сфери, а склад статей пасиву балансу вказує, що бюджетні підприємства утримуються повністю або частково за рахунок державного або місцевого бюджетів.

До активів бюджетних установ належать ресурси, які ними використовуються та повинні приносити їм економічну вигоду шляхом використання в процесі надання нематеріальних послуг, при обміні на інші активи або під час погашення зобов’язань цих установ. Всі ресурси бюджетної установи можна підрозділити на активи необоротні та оборотні.

Необоротні активи – це засоби, придбані або створені для довгострокового використання (більше одного року) у процесі господарської діяльності: До них можна віднести основні засоби у вигляді будинків, споруджень, устаткування, обладнання та інших об’єктів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів. До валюти балансу включається залишкова вартість необоротних активів, тобто баланс складається за принципом «баланс-нетто» (тобто баланс очищений від регулюючих статей).

До оборотних активів установи належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання в процесі господарської діяльності протягом одного року. Вони включають різні матеріальні цінності, готівку в касі підприємства, кошти на поточних рахунках в банку або на реєстраційних рахунках у казначействі, запаси малоцінних предметів, дебіторську заборгованість і видатки за звітний період.

Важливою складовою частиною методики і організації бухгалтерського обліку в бюджетній установі є застосування бухгалтерських рахунків. Перелік необхідних рахунків бюджетні установи самостійно не визначають. Для поточного бухгалтерського обліку господарських операцій установ, які фінансуються за рахунок коштів державного й місцевого бюджетів, застосовується план рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114. Цей План рахунків діє з 1 січня 2000 р. і є обов'язковим для всіх бюджетних установ.

У чинному Плані всі рахунки згруповані у два розділи:

1 розділ – балансові рахунки;

2 розділ – позабалансові рахунки.

Балансові рахунки об’єднано у вісім класів. Кожний клас рахунків Плану рахунків включає синтетичні рахунки, близькі за економічним змістом й об'єктам, що обліковуються на них. Синтетичним рахункам привласнені цифрові двозначні коди, у яких перша цифра – номер класу, друга – порядковий номер рахунку в даному класі, починаючи з нуля.

Для підвищення аналітичних можливостей облікової інформації, що накопичується на рахунках, без істотного збільшення кількості рахунків у розглянутому Плані передбачено виділяти субрахунки. Код кожного субрахунку має тризначний номер і складається з коду синтетичного рахунку і порядкового номера відповідного субрахунку – від 1 до 9.

У чинному Плані більшість субрахунків призначено для поточного обліку операцій бюджетних установ переважно невиробничої сфери. Слід зазначити, що до Плану рахунків включено і такі рахунки, застосування яких викликано особливостями основної діяльності окремих видів установ та організацій. Наприклад, тільки в науково-дослідних установах застосовуються субрахунки 203 «Спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами», 351 «Розрахунки із замовниками за авансами на науково-дослідні роботи», 634 «Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, які підлягають оплаті» і т.д.

У розглянутий План рахунків включені також рахунки, призначені для обліку виконання кошторисів сільських, селищних і міських бюджетів. До них, зокрема, належать такі рахунки як 327 «Реєстраційні рахунки сільських, селищних і міських бюджетів», 691 «Кошти передані та отримані» та ін.

Всі рахунки, передбачені в Плані рахунків бюджетних установ, поділяються на активні, пасивні та активно-пасивні. Такий поділ рахунків і субрахунків характерний тільки для бюджетних установ. У типовому Плані рахунків для обліку операцій госпрозрахункових підприємств активно-пасивних рахунків не передбачено.

У самостійний розділ Плану рахунків виділено позабалансові рахунки. Вони призначені для обліку активів і операцій, які виключені зі складу активів установи, але використовуються в обороті і тому вимагають спеціального контролю.