3.1. Опорний конспект лекцій за матеріалами теми 3

Обліково-економічна інформація, відображувана на рахунках бухгалтерського обліку, ґрунтується на первинних документах, які повинні бути відображені у відповідних регістрах. Вибір необхідних облікових регістрів для накопичення облікової інформації значною мірою визначає форму бухгалтерського обліку в даній установі. Бухгалтерський облік у бюджетних установах ведеться за певною формою, яку можна визначити як систему регістрів обліку, порядку й способу накопичення й узагальнення інформації. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. установа саме обирає форму бухгалтерського обліку, виходячи з особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних.

На даний час основною формою бухгалтерського обліку в бюджетних установах є «Журнал-Головна». Вона являє собою різновид і спрощений варіант меморіально-ордерної форми обліку, рекомендованої Інструкцією Державного казначейства «Про організацію бухгалтерського обліку в установах, що утримуються на державному бюджеті». Ця форма застосовується в централізованих бухгалтеріях, які обслуговують установи освіти, охорони здоров’я, культури, органах законодавчої та виконавчої влади, науково-дослідних інститутах.

Основним регістром синтетичного обліку за даної форми обліку є книга Журнал-Головна, яка і дала назву цій формі. За рішенням головного бухгалтера вона може вестися за синтетичними рахунками або субрахунками. Аналітичний облік при цьому організується в книгах, на картках або у відомостях. Щомісяця дня співставлення аналітичного обліку із записами в книзі «Журнал-Головна» складаються оборотні відомості за кожною групою аналітичних рахунків, об’єднаних відповідним синтетичним рахунком.

Підставою для записів у книгу Журнал-Головна та регістри поточного обліку є меморіальні ордери і додані до них первинні документи. Меморіальні ордери є одночасно і накопичувальними відомостями, яким привласнені постійні номери. Кожний з них призначено для відображення певних операцій.

Операції, які не потрібно накопичувати протягом місяця, реєструються в меморіальних ордерах на підставі окремих документів. Таким шляхом оформлюється, наприклад, нарахування зносу основних засобів, що здійснюється один раз на рік. Меморіальні ордери застосовуються також в установах з невеликим обсягом здійснюваних операцій.

В окремих бюджетних установах застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, наприклад, у вищих навчальних закладах, галузевих і академічних наукових установах, організаціях Міністерства внутрішніх справ. Ця форма базується на відомих принципах побудови журналів-ордерів за кредитовою ознакою, де об’єднуються хронологічні та систематичні записи.

У доповнення до журналів-ордерів при цій формі рекомендовано допоміжні відомості, які дають можливість об’єднати аналітичний і синтетичний облік операцій. Перехід на чинний План рахунків і нову бюджетну класифікацію видатків викликав необхідність внести значні зміни до змісту відображуваних операцій і кореспонденцію рахунків.

В Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання кошторисів бюджетними установами регулюється і організується Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ).

Даний державний орган розробляє план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, інструкції з обліку наявності і використання бюджетних і позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів, видатків та інших операцій. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, можливість порівняння показників бюджетних установ різних областей невиробничої сфери, створює умови для одержання зведених показників виконання кошторисів і бюджетів. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються, але до уваги обов’язково приймаються.