9 Класифікація та економічна характеристика господарських засобів.

Бюджетна установа — це орган, заклад чи організація, відповідний статус якої визначено Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади або місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок бюджету — державного чи місцевого. Очевидно, що у бюджетних установах щоденно проводяться господарські операції, які тягнуть за собою зміни складу та розміщення господарських засобів. За складом та розміщенням господарські засоби бюджетн6их установ поділяються на необоротні активи, оборотні активи та витрати. Необоротні активи – це засоби, придбані або створені для довгострокового (понад 1 рік) використання у процесі господарської діяльності. Необоротні активи можна поділити на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи. До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесі господарської діяльності протягом не більше, як 1 року. Сюди належать виробничі запаси, грошові кошти на рахунках у банку, органах ДКУ, у касі, інші кошти, дебіторська заборгованість. До витрат же належать видатки бюджетної установи та виробничі витрати. Господарські засоби класифікуються також за джерелами їх утворення та призначенням. Джерелами формування господарських засобів є власні кошти (власний капітал), доходи і зобов’язання. До джерел власних коштів бюджетних установ належать власний капітал, а також доходи. До власного капіталу належить фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах, які становлять частку державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетних установ. Оскільки бюджетні установи не мають власних оборотних коштів, то вони покривають видатки за рахунок бюджетних коштів (доходів загального та спеціального фондів). Джерелами позичкових коштів є довгострокові та короткострокові зобов’язання. Короткострокові зобов’язання підлягають оплаті протягом 1 року, а довгострокові – упродовж періоду, що перевищує 1 рік.