34 Облік розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами

Для обліку розрахунків бюджетних установ та організацій за придбані матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги за поданими рахунками, розрахунками за борговими зобов’язаннями і претензіями, витрачання спонсорських і благодійних внесків, гуманітарної допомоги, а також розрахунків зі студентами й учнями навчальних закладів за користування гуртожитком, плату за навчання, підготовку кадрів і підвищення кваліфікації в навчальних закладах професійно-технічної освіти та вищих навчальних закладах призначено активний субрахунок № 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» та пасивний субрахунок № 675 «Розрахунки з іншими кредиторами». Поділ субрахунків у плані рахунків має умовний характер. У бухгалтерському обліку попередня оплата рахунків за матеріальні цінності та послуги, що будуть поставлені або надані установі в майбутньому, або відвантаження установою матеріальних цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, проводиться за дебетом субрахунку № 364.,а за кредитом - одержання матеріальних цінностей, оплачених раніше, або надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані установою в минулому. У разі отримання матеріальних цінностей та послуг, за які установа розрахується в майбутньому, або зарахування грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, що будуть відвантажені та надані установою в майбутньому, проводиться бухгалтерський запис до кредиту субрахунку № 675, за кредитом - перерахування коштів. Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з іншими дебіторами та кредиторами

Перераховано постачальникам згідно з поданими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги:

- попередньою оплатою Дт 364,Кт 321,323,324

- після надходження матер-них цінностей Дт 675, Кт 321,323,324

Отримано матер. і прод-в харчування (без ПДВ):

що сплач. попер-ою оплатою рахунків Дт 231-239, Кт 364

що сплачені після отримання матеріалів і продуктів харчування Дт 231-239, Кт 675

Сума ПДВ з матеріалів і продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів загального фонду Дт 801,802, Кт 364, 675

Нараховано плати за користування гуртожитком Дт 364, Кт 711

Списано на видатки установи послуги зв’язку Дт 801,811, Кт 364

Надійшло до каси як плата за навчання Дт 301, Кт 364

Придбано талони на бензин Дт 331,Кт 364, 675

Надійшло на реєстраційний рахунок установи як попередня плата від орендарів за оренду приміщення Дт 323, Кт 675

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами ведеться в меморіальному ордері №4 за допомогою позиційного способу записів, а облік з іншими кредиторами – у МО №6. Відомості складаються окремо за кожним дебітором і кредитором, а також за кодами економічної класифікації видатків. У балансі сальдо за субрахунками № 364 та № 675 показується розгорнено: дебетове в активі, а кредитове — у пасиві.

35 Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунку відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей). Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується формула: Р₃ =(|Б_в -А| * І_інф + А_зб +ПДВ)х2, де Р₃ — розмір збитків; Б_в — балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування; А — амортизаційні відрахування; Іінф — індекс інфляції; А₃б — розмір акцизного збору. ПДВ — розмір податку на додану вартість. У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни. В розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України. Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах: 1) дорогоцінні метали — у подвійному розмірі вартості цих металі, 2) музейні експонати, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, — за оцінкою, проведеною експертами, 3) Іноземна валюта, а також платіжні документи та інші цінні папери в іноземній валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту Україн, 4) Заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України. Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку обчислюється з застосуванням коефіцієнта: 5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, 50— до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість. Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконується за формулою: Р₃ = Н_с • К, де Р₃ — розмір збитків від нестачі одного бланка; Н_с — вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування); К— коефіцієнт. Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків

Віднесено на винних осіб:

1) нестачу готівки в касі в нац валюті Дт 363 , Кт 301

2) нестачу готівки в касі в іноз валюті Дт 363, Кт 302, 642

3) нестачу матеріалів, медикаментів, продуктів харчування Дт 363, Кт 231-236, 238-239

4) нестачу основних засобів та інших необоротних активів; водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету Дт 401,131-133,363, Кт 104-122,642

5) нестачу МШП Дт 411, Кт 221

водночас виконується другий запис на суми, які підлягають стягненню з винних осіб і зарахуванню до бюджету Дт 363, Кт 642

Надходження до каси сум на відшкодування завданих збитків Дт 301, Кт 363

Проведено утримання з заробітної плати на відшкодування завданих збитків Дт 661,Кт 363

Перераховано до бюджету відповідну суму Дт 642, Кт 321,323