3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
Для виконання різних господарських та інших доручень сільськогосподарські підприємства видають окремим особам гроші з каси під звіт. Працівники, які одержали такі кошти, вважаються підзвітними особами. Список осіб, яким видають гроші під звіт для придбання цінностей, затверджується наказом керівника підприємства, і з ними укладають договори про матеріальну відповідальність. Крім того,
159
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
гроші у підзвіт видають на покриття поштово-телеграфних, канцелярських витрат та витрат на відрядження.
Аванс підзвітній особі видають на підставі видаткового касового ордера в сумі, необхідній для виконання доручення і лише на намічені заходи (для закупівлі запасних частин, господарського інвентаря тощо), за відсутності заборгованості по раніше виданих сумах.
Після того як доручення буде виконано, підзвітна особа повинна подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, який подається да закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податюр закінчує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка надала кошти під звіт. Отже, для всіх видів операцій (длі сум на відрядження, закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її пере робки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, на всі інші вироби»-(господарські) потреби) встановлено термін звітування три дні. При цьому термі виконання доручення фактично не обмежений або ж обмежений волею керівниі тва. Форму звіту затверджено наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. № 440.
Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, склад ється фізичними особами, які отримали такі кошти на підприємстві. Фізична осоЄ яка отримала такі кошти, заповнює всі графи звіту, крім:
«Звіт перевірено», «Залишок внесений (перевитрата видана) у сумі за касов ордером», бухгалтерських проведень, розрахунку штрафу та суми утримане податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під з: які заповнюються особою, що надала такі кошти;
щодо доцільності проведених витрат та «Звіт затверджено», які підписуют керівником.
Форма звіту містить відривну квитанцію щодо прийняття звіту на переві Дата звіту зазначається на зворотному боці квитанції.
Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізь трьох банківських днів, але не пізніше звітного місяця, на який припадає оста: день такого граничного терміну, то такий платник податку сплачує штраф у рог 15 % від суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процеди-утримання податку. Крім того, якщо платник податку не повертає суму над витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий грани термін, то така сума підлягає оподаткуванню (13 %).
Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму не ру витрачених коштів або ж вона стягується з такого платника податку за рішє суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійск ся, а сума штрафу не відшкодовується.
Штраф та оподаткована сума стягуються за рахунок будь-якого оподаткі ного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний v
160
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
а за недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати нарахованих сум. Якщо платник податку припиняє трудові відносини з підприємством, що надало такі кошти, то нараховані суми утримуються за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а за недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.
Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.
До звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, додаються рахунки, квитанції, товарні чеки, акти закупівлі та інші документи, які підтверджують витрати. Якщо сума сплати за придбані цінності у торговельних організаціях перевищує 20 грн., необхідно мати податкову накладну (для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту). На документах про придбання матеріальних цінностей повинні бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання.
Подані звіти перевіряють у бухгалтерії й визначають суму обґрунтованих витрат. Після затвердження звіту керівником підприємства бухгалтерія повністю розраховується з підзвітною особою.
За перевищення встановлених термінів використання виданої під звіт готівки розмір штрафу складає 25 % від виданих під звіт сум (Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95). Поки працівник повністю не звітував за раніше одержані кошти, йому не можна знову видавати гроші під звіт. У ішному разі слід готувати ще 25 % від виданих під звіт сум для сплати штрафу.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Нормативними документами, що регулюють направлення та відшкодування витрат на службові відрядження, є постанова КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон» № 663 від 23.04.1999 p., зі змінами та доповненнями, та Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 p., зі змінами та доповненнями.
Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з підприємством (платником податку), включаються до валових витрат лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, зокрема: запрошення сторони, яка приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладеного договору
161
(контракту) та інших документів, які відрегульовують або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства та ін.
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства й оформляється наказом (розпорядженням), із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається працівник, терміну і мети відрядження. Відрядженому виписують посвідчення про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом. Діюча форма посвідчення про відрядження затверджена наказом ДПАУ від 28.07.1997 р. ] № 260 і оформляється на бланку з гербом України. Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за такою формою (табл. 3.4).
Працівник, який направляється у відрядження, в обов'язковому порядку забезпечується авансом у повному обсязі відповідно до Постанови КМУ від , 23.04.1999 р. №663.
Термін відрядження визначає керівник, але він не може перевищувати в меж-1 ах України ЗО, за кордон — 60 календарних днів. Термін відрядження працівників, І яких направляють за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контракта- [ ми) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних] робіт, не повинен перевищувати одного року.
Фактичний час перебування у відрядженні відлічається у відряджувальномуі посвідченні, яке роблять за місцем відрядження, та датами на проїзних документах. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про ден прибуття та день вибуття проставляються в кожному пункті.
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, днем прибуття — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого. При відправленні транспорту до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 00 години і пізніше — наступна. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у термін відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до місця постійної роботи.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження у встановленому порядку надається інший день відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку, відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.
За час перебування працівника у відрядженні зберігається середній заробіток на всі робочі дні тижня за графіком, встановленим за місцем постійної роботи.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до терміну відрядження.
За кожний день перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі, йому виплачуються добові в межах граничних норм.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття у відрядження та дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. Якщо в посвідченні про відрядження відсутні такі відмітки, то добові не виплачуються.
За рішенням керівника добові можуть бути виплачені, але тоді вони не належатимуть до складу валових витрат, а збільшуватимуть сукупний доход відрядженого і відповідно оподатковуватимуться всіма податками, зборами, внесками як додаткова зарплата.
Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на наймання житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Розмір добових витрат, що виплачують працівникам, направленим у відрядження підприємствами всіх форм власності, не може бути нижчим, ніж норми добових витрат,
163
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
встановлених працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, залежно від країни відрядження. Згадані обмеження визначаються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
Граничні норми добових для відряджень у межах України встановлені такі:
у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включаються витрати на харчування — 18 грн.;
у разі, коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях включаються витрати на харчування:
одноразове — 14,40 грн.;
дворазове — 10,80 грн.;
триразове — 7,20 грн.
Постановою КМУ від 5.11.2003 р. № 1732 внесено зміни в розмір добових при відрядженнях. Якщо сторона, що запрошує, забезпечує харчування співробітнику який перебуває у відрядженні, то при одноразовому харчуванні розмір добових склі дає 80 % від встановленої норми, при дворазовому — 55, при триразовому — 35 %.
Підприємство за умови подання підтверджуючих документів відшкодову-відрядженим витрати на наймання житлового приміщення у розмірі фактичнії витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях (прання, чисті лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором.
Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються відряджі ному у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільна транспортом загального користування (крім таксі), з урахуванням усіх витра пов'язаних з придбанням проїзних документів, користуванням постільними ре-чами в поїздах та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівнику відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального кори тування (крім таксі) за місцем відрядження відповідно до маршруту, погоджена керівником підприємства.
Перед від'їздом у відрядження працівнику видається грошовий аванс у ме ах сум, необхідних на оплату проїзду, витрат на наймання житлового приміщеня та добових. Термін видачі готівки своїм працівникам на відрядження визначається самим суб'єктом господарювання з врахуванням дати оформлення наказу (роз: рядження) про відрядження, реального часу, необхідного для придбання квитків проїзд, по кожному конкретному відрядженню.
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документі оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат (транспортні квитки, раху готелів, страхові поліси, квитанції за користування комплектом постільної біли (ф. ЛУ-99), квитанції за перевезення вантажів і ручної поклажі (ф. ГУ-57) та Витрати у зв'язку з відрядженням, не підтверджені відповідними документ (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.
164
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Працівнику, який був у відрядженні, відшкодовуються суми ПДВ, сплачені за придбання проїзних документів, використання в потягах постільної білизни та наймання житлового приміщення, відповідно до підтверджуючих документів. Підприємство суми ПДВ по звітах про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, відносить до податкового кредиту (за умови, що відрядження пов'язане з виробничою діяльністю) без підтвердження податковими накладними лише за транспортні квитки та рахунки готелів.
Якщо рахунок на проживання виписано не готелем, то для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту підприємству необхідно мати податкову накладну за умови, що сума сплати за проживання становить більше ніж 20 грн. Якщо в такому разі податкова накладна відсутня, то сплачений ПДВ не відносять до податкового кредиту. Разом з авансовим звітом працівник підприємства подає звіт про відрядження.
Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, забезпечують їх коштами у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті у вигляді авансу на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами.
Фактичний час перебування за кордоном визначається при відрядженні до країн, з якими:
встановлено повний прикордонний контроль — за позначками контрольно-пропускних пунктів у закордонному паспорті чи документі, що його заміняє;
не встановлено спрощений прикордонний контроль — відповідно до позначок у посвідченні про відрядження.
Для розрахунку суми добових, яку необхідно видати як аванс на відрядження, застосовують офіційний курс НБУ, що діє на день видачі коштів із каси уповноваженого банку. Готівка в іноземній валюті може видаватися на такі цілі, як відрядження за кордон (оплата добових; витрат, пов'язаних із найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном), представницькі витрати (організацію прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) та експлуатаційні витрати (оренда транспорту, якщо власний транспорт — оплата пального, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо).
Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, яких направляють у відрядження підприємствами усіх форм власності (крім підприємств, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим від визначених норм добових витрат, встановлених державою. Вони диференційовані по країнах і встановлені в доларах США (крім відряджень по Україні). При цьому розмір добових не може бути вищим від норм добових працівникам, які працюють у бюджетних установах. Вони становлять: якщо в готельному рахунку не зазначено вартість харчування — 280 грн.; якщо зазначено вартість одноразового харчування — 224 грн.; при дворазовому харчуванні — 154; триразовому — 98 грн. Виплата добових за відрядженнями працівників, які здійснюють монтажні,
165
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
налагоджувальні, ремонтні, проектні, проектно-пошукові, будівельні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи за кордоном, починаючи з 61-го дня відрядження, становить 80 % від встановленої норми.
Тобто керівник підприємства може накласти обмеження на витрати на відрядження, їх обов'язково оформляють наказом (розпорядженням) по підприємству. При цьому сума добових, яку потрібно компенсувати відрядженому працівникові, знаходиться між сумою, гарантованою державою (наприклад, до Німеччини — $50) (Постанова КМУ від 11.07.2002р. № 997 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 663), та граничною нормою. Але керівники підприємств мають можливість обмежувати добові для відряджень за кордон лише в тому разі, коли це дає змогу робити курс НБУ, встановлений для долара США.
Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись із такої країни, має пересадку-на інший транспортний засіб або зупинку в готелі на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.
При цьому добові витрати від дня останньої пересадки на інший транспортний засіб на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб на території України під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн ви трати на витрати відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України та дні пере бування в Україні — у порядку та за нормами, встановленими для службових вії ряджень у межах України.
При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку та інші транспортний засіб або зупинку в готелі на території іноземної країни, під час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю) території іноземної країни при прямування у відрядження до України і день перед пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі) на території іноземні країни при поверненні з України та дні перебування в Україні — відшкодовують у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах Укра-їни. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовую за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за норм; встановленими для службових відряджень у межах України.
166
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того самого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження.
Підприємство може направити працівників за кордон з корпоративною платіжною карткою. Але частіше аванс видають готівкою. Для одержання її з каси банку оформляють заявку. Заявка на одержання готівкової інвалюти для відрядження має містити: номер і дату наказу (розпорядження); прізвище, ім'я, по батькові осіб, які виїжджають за кордон; термін перебування за кордоном; розрахунок витрат.
Розраховуючи витрати на відрядження, слід враховувати, що з каси банку на одного працівника можна одержати:
не більше $300 на добу (для оплати добових і витрат з наймання житлового приміщення за кордоном);
до $1000 (для забезпечення транспортних витрат).
Крім заявки, до банку необхідно подати доручення на одержання коштів на відрядження у касі цього банку. Уповноважений банк також видає довідку за ф. 01с на кожного відрядженого працівника, яка потрібна для вивезення за кордон до $10 000 готівкою (із зазначенням суми в митній декларації). Якщо ж відряджений працівник вивозить не більше $3000, то довідка йому не потрібна, і на митниці достатньо усно задекларувати цю суму.
Загальна сума іноземної валюти, яка може бути видана одному працівникові на відрядження за кордон, не може перевищувати суму:
• $3000 для фізичних осіб-резидентів, а також $1000 для фізичних осіб-нерези- дентів, або еквівалент цих сум в іншій іноземній валюті за офіційним обмін ним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день перетину митного кордону, за умови усного декларування митному органу;
$10 000 або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день оформлення митної декларації.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний протягом трьох робочих днів подати авансовий звіт про кошти, витрачені у відрядженні (з усіма підтверджуючими документами). Доцільно додати також копії сторінок закордонного паспорта з печатками пропускних пунктів.
Розглянемо випадок, коли аванс видавався не у валюті країни відрядження, а, наприклад, при відрядженні до Росії, у доларах США. Добові в авансовому звіті в такому разі необхідно зазначити у доларах. Усі інші витрати, понесені в країні відрядження, вказуються в авансовому звіті у валюті первинних документів. Поряд повинна бути колонка перерахунку кожної суми витрати у долари. Далі потрібно визначити суму доларів США, яку необхідно списати з підзвіту. Розрахунок залежить від того, чи є у працівника документи про обмін доларів на валюту країни відрядження. Якщо документа про обмін валюти немає, то перерахунок витрат здійснюється, виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним
167
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження авансового звіту. Тобто необхідно курс НБУ гривні до долара на дату затвердженого авансового звіту поділити на курс НБУ гривні до валюти країни відрядження на ту саму дату і отриманий результат помножити на суму понесених витрат у валюті країни відрядження. Якщо ж документ про обмін валюти є, то слід керуватися курсом обміну. Аби визначити суму в доларах, необхідно суму витрат помножити на курс, зазначений у документі про обмін валюти.
Залишок невитраченого авансу повертають до каси підприємства у тих грошових одиницях, у яких він був виданий, причому не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження (якщо застосовували корпоративні пластикові картки міжнародних платіжних систем — не пізніше 10, а з дозволу керівника-20 робочих днів).
Заборгованість працівників у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі валюти, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивном; субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За дебетом субрахунка відображається видача коштів під звіт, на відшкодування перевитрати, а за креді-том — внесення в касу невикористаного залишку підзвітних грошей та списання використаних сум. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитови Такі показники відображаються в балансі розгорнуто: дебіторську заборгованість у складі оборотних активів, кредиторську — у складі зобов'язань підприємства.
Виданий на відрядження аванс в іноземній валюті відносять на розрахуй з підзвітними особами (субрахунок 372), і оскільки він є немонетарною статті згідно з положеннями П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», його суму перераховують при зміні курсу НБУ. Якщо ж працівник повертає підприємс невитрачену частину одержаного авансу, то на неї курсову різницю нараховують (оскільки ця частина авансу стала монетарною).
У табл. 3.5 наведено кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з підз-ними особами.
Розглянемо на прикладі порядок нарахування штрафу й податку з доход несвоєчасне повернення одержаних грошей під звіт. Наприклад, працівник 26.01 у касі підприємства 200 грн. на господарські потреби й відзвітував за 02.02, надавши чек та податкову накладну про купівлю бланків на суму 180 гг. т. ч. ПДВ — ЗО грн.), датований 27.01.20 грн. він здав 02.02 до каси підприємі
На підставі Положення про касові операції звіт слід було здати 27.01. С підприємство порушило касову дисципліну, за що сплатить штраф у розмірі від підзвітної суми — 50 грн. (200 грн. х 25 %).
168
ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Таблиця 3.5
Облік розрахунків з підзвітними особами
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Видано підзвітні суми готівкою: • в національній валюті • в іноземній валюті | 372 372 | 301 302 |
| 2 | Видано з каси працівнику на відшкодування понесених витрат | 372 | 301 |
| 3 | Відображено перекази гарантованими платіжними дорученнями сум на витрати з відрядження підзвітним особам, що перебувають за межами підприємства | 372 | 311 |
| 4 | Видано грошові документи з каси підприємства підзвітним особам: • у національній валюті • в іноземній валюті | 372 372 | 331 332 |
| 5 | Видано під звіт розрахункові чекові книжки | 372 | 377 |
| 6 | Нараховано доход від реалізації продукції на ринку | 372 | 701 |
| 7 | Нараховано курсову різницю на заборгованість в іноземній валюті | 372 | 714 |
| 8 | Придбано нематеріальні активи через підзвітних осіб без ПДВ • пдв | 12 641 | 372 372 |
| 9 | Придбано підзвітними особами основні засоби: • які не потребують монтажу без ПДВ • які потребують монтажу без ПДВ • пдв | 10 15 641 | 372 372 372 |
| 10 | Придбано виробничі запаси, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, М1І1П через підзвітних осіб без ПДВ • пдв | 20,21, 22 641 | 372 372 |
| 11 | Повернено невикористані підзвітні суми: • в касу у національній валюті • в касу в іноземній валюті • на поточний рахунок у національній валюті | 301 302 311 | 372 372 372 |
| 12 | Надходження до каси придбаних або невикористаних грошових документів від підзвітних осіб: • у національній валюті • в іноземній валюті | 331 332 | 372 372 |
| 13 | Надходження до каси виручки за реалізовану продукцію на ринку, виручки їдалень та буфетів | 301 | 372 |
| 14 | На підставі наданого авансового звіту відображено заборгованість підприємства перед працівником | 371 | 372 |
169
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В АГРОФОРМУВАННЯХ
Закінчення таблиці 3.5
з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
дебет | кредит | ||
15 | Списано використані чеки розрахункової чекової книжки | 377 | 372 |
16 | Здійснено підзвітною особою передплату на періодичні видання | 39 | 372 |
17 | Списано витрати на відрядження, безпосередньо пов'язане з: • виробництвом • організацією виробництва й управління фермами, бригадами, відділеннями • управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому • транспортуванням продукції, що реалізується • збутом продукції • пдв | 23 91 92 93 641 | 372 372 372 372 372 |
18 | Утримано із заробітної плати підзвітної особи суми невикористаного та неповерненого до каси грошового авансу | 661 | 372 І |
19 | Списано безнадійну заборгованість підзвітних осіб | 944 | 372 |
20 | Нараховано курсову різницю на заборгованість в іноземній валюті | 945 | 372 |
21 | Віднесено суму ПДВ, що вказана у рахунках на проживання, виписаних не готелем, якщо податкова накладна відсутня | 949 | 372 |
|
|
|
|
Працівник також не вклався в термін, зазначений у Законі України «Про пода-ток з доходів фізичних осіб» — не подав звіту до 30.01. Тому його оштрафують на 15" від підзвітної суми. Більше того, йому доведеться заплатити податок з доходів — адже звіт не наданий у місяці, на який припадає останній день граничного терміну (30.0! відведеного для здавання звіту фізичними особами Законом України «Про податої доходів фізичних осіб». Штраф з працівника становить ЗО грн. (200 грн. х 15 %).
Аби визначити податок з доходів, необхідно до доходу працівника включи неповернену підзвітну суму, збільшивши її на коефіцієнт 1,1494. Доход праців--ника становить 229,88 грн. (200 грн. х 1,1494), а податок з доходів буде 29,88 г (229,88 грн. х 13 %).
Отже, якщо працівник не повернув вчасно гроші до каси підприємства абс подав до бухгалтерії звіту, з нього треба утримати 59,88 грн. (ЗО грн. + 29,88 грн.
Бухгалтерський облік згаданих операцій відображено в табл. З.6.
Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть у Журнал-ордері № 7 с-якому поєднується синтетичний і аналітичний облік по субрахунку 372 «Розраху-
170
з підзвітними особами». На початку місяця переносять залишки за дебетом та кредиту з Журнал-ордера № 7 с.-г. за минулий місяць, вказуючи суми заборгованості кожної особи і зазначаючи дату виникнення боргу.
На кожну підзвітну особу використовують окремий рядок, у якому зазначають вступний залишок (якщо він був), видачу авансу, використання підзвітних сум відповідно до затвердженого авансового звіту, повернення невикористаного авансу або відшкодування сум перевитрати. Тобто всі операції по підзвітній особі відображають в одному рядку (лінійно-позиційним методом).
Після закінчення записів всіх операцій за розрахунками з підзвітними особами за звітний місяць у Журнал-ордері № 7 с.-г. підраховують підсумки за всіма графами і кредитові обороти переносять у Головну книгу.
Схему запису операцій з підзвітними особами наведено на рис. 3.2.
- Т. Г. Маренич
- 7.3 Синтетичний та аналітичний облік
- 1.1 Роль обліку в системі управління та користувачі облікової інформації
- 1.2 Законодавча база ведення бухгалтерського обліку
- 1.3 Види обліку, їх відмінність та взаємозв'язок
- 1.4 Основні принципи бухгалтерського обліку
- 1.5 Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- 1.6 Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- 1.7 Складові організації бухгалтерського обліку на підприємстві
- 1.7.1 Облікова політика підприємства
- 1.7.2 Організаційні форми ведення бухгалтерського обліну
- 1.7.3 Документація та документооборот
- 1.7.4 Зберігання документів
- 1.7.5 Інвентаризація в системі бухгалтерського обліку
- 1.7.6 План рахунків бухгалтерського обліку
- Синтетичні рахунки (рахунки першого порядку)
- 1.7.7 Облікові регістри і форми бухгалтерського облік]
- 1.7.8 Облікові оцінки та їх використання
- 1.7.9 Комерційна таємниця та порядок її захисту на підприємстві
- 2.1 Економічний зміст і завдання обліку грошових коштів
- 2.2 Облік касових операцій
- 2.2.1 Основні правила ведення касових операцій
- 2.2.2 Первинний облік касових операцій
- 2.2.3 Синтетичний і аналітичний облік касових операцій
- 2.2.4 Облік касових операцій за журнально-ордерною формою
- 2.3 Облік коштів на рахунках у банках
- 2.3.1 Види рахунків, порядок їх відкриття та закриття
- 2.3.2 Документальне оформлення банківських операцій
- 2.3.3 Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахунках в банках
- 2.3.4 Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- 2.3.5 Облік банківських операцій за журнально-ордерною формою
- 2.4 Облік інших коштів
- 3.1 Визначення, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
- 3.2 Облік розрахунків з покупцями і замовниками
- 3.3 Облік розрахунків з різними дебіторами
- 3.3.1 Облік розрахунків за виданими авансами
- 3.3.2 Облік розрахунків з підзвітними особами
- 3.3.3 Облік розрахунків за нарахованими доходами
- 3.3.4 Облік розрахунків за претензіями
- 3.3.5 Облік розрахунків відшкодування завданих збитків
- 3.3.6 Облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок
- 3.3.7 Облік розрахунків з іншими дебіторами
- 3.4 Облік резерву сумнівних боргів
- 3.5 Облік довгострокової дебіторської заборгованості
- 3.6 Облік розрахунків з різними дебіторами за журнально-ордерною формою
- 4.2 Оцінка надходження та вибуття запасів
- 4.3 Облік виробничих запасів
- 4.3.1 Первинний облік виробничих запасів
- 4.3.2 Первинний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- 4.3.3 Організація складського господарства та складського обліку
- 4.3.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів
- 4.3.5 Синтетичний та аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва
- 4.3.6 Зберігання та передача зерна в заставу
- 4.4 Облік малоцінних
- 4.4.1 Визначення малоцінних та швидкозношуваних предметів
- 4.4.2 Первинний облін малоцінних та швидкозношуваних предметів
- 4.4.3 Синтетичний та аналітичний облік мшп
- 4.5 Облік напівфабрикатів
- 4.6 Облік готової продукції
- 4.7 Облік товарів
- 4.8 Облік запасів
- 5.1 Економічний зміст і завдання обліку твари: на вирощуванні та відгодівлі
- 5.2 Первинний облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- 5.3 Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- 5.4 Порядок оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі
- 5.5 Синтетичний і аналітичний облік тварин
- 5.6 Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- 6.1 Облік основних засобів 6.1.1 Визначення та визнання основних засобів
- 6.1.2 Класифікація основних засобів
- 6.1.3 Оцінка основних засобів
- 6.1.4 Облік надходження та вибуття основних засобів
- 6.1.5 Синтетичний та аналітичний облік
- 6.1.6 Земля як об'єкт обліку
- 6.2 Облік інших необоротних матеріальних активів
- 6.3 Облік нематеріальних активів
- 6.3.1 Визначення та визнання нематеріальних активів
- 6.3.2 Оцінка нематеріальних активів
- 6.3.3 Первинний облік нематеріальних активів
- 6.3.4 Синтетичний та аналітичний облік
- 6.4 Облік капітальних інвестицій
- 6.5 Облік зносу (амортизації) необоротних активів
- 6.5.1 Сутність та об'єкти амортизації
- 6.5.2 Методи амортизації основних засобів
- 6.5.3 Методи амортизації
- 6.5.4 Методи амортизації нематеріальних активів
- 6.5.5 Амортизація основних фондів у податковому обліку
- 6.5.6 Синтетичний та аналітичний облік зносу (амортизації) необоротних активів
- 6.6 Облік ремонту основних засобів
- 6.7 Облік оренди необоротних активів
- 6.7.1 Визначення та класифікація оренди
- 6.7.2 Облік оренди в орендаря
- 6.7.3 Облік оренди в орендодавця
- 6.8 Облік інших необоротних активів
- 6.9 Облік гудвілу при придбанні
- 6.9.1 Сутність та шляхи об'єднання підприємств
- 6.9.2 Облік придбання підприємства
- 6.9.3 Облік злиття підприємств
- 6.10 Облік необоротних активів за журнально-ордерною формою
- 7.2 Синтетичний та аналітичний облік поточних фінансових інвестицій
- 7.3 Синтетичний та аналітичний облік довгострокових фінансових інвестицій
- 7.4 Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу
- 7.5 Облік фінансових інвестицій за журнально-ордерною формою
- 8.1 Визначення, визнання і функції власного капіталу
- 8.2 Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм
- 8.3 Облік статутного капіталу
- 8.4 Облік пайового капіталу
- 8.5 Облік додаткового капіталу
- 8.6 Облік резервного капіталу
- 8.7 Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- 8.8 Облік неоплвченого капіталу
- 8.9 Облік вилученого капіталу
- 8.10 Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- 8.11 Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою
- 9.1 Визначення, оцінка і класифікація зобов'язань
- 9.2 Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- 9.3 Облік кредитів
- 9.3.1 Види кредитів
- 9.3.2 Документальне оформлення отримання кредитів
- 9.3.3 Облік короткострокових позик
- 9.3.4 Кредит за овердрафтом
- 9.3.5 Облік довгострокових позик
- 9.3.6 Облік кредитів банків за журнально-ордерною формою
- 9.4 Облік розрахунків за податками й платежами
- 9.4.1 Види податків та їх характеристика
- 9.4.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків за податками й платежами
- 9.4.3 Облік розрахунків за податками й платежами
- 9.5 Облік розрахунків за страхуванням
- 9.5.1 Економічний зміст розрахунків за страхуванням
- 9.5.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків за страхуванням
- 9.5.3 Облік розрахунків за страхуванням за журнально-ордерною формою
- 9.6 Облік розрахунків з оплати праці
- 9.6.1 Економічний зміст і завдання обліку оплати праці
- 9.6.2 Класифікація працівників сільськогосподарських підприємств
- 9.6.3 Облін особового складу працівників
- 9.6.4 Склад фонду оплати праці
- 9.6.5 Первинний облік праці та її оплати
- 9.6.6 Зведений облік праці та її оплати
- 9.6.7 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці
- 9.6.8 Порядок оплати праці працівників. Види утримань із заробітної плати
- 9.6.9 Облік розрахунків з оплати праці за журнально-ордерною формою
- 9.7 Облік розрахунків з учасниками
- 9.8 Облік розрахунків за іншими операціями
- 9.9 Облік доходів майбутніх періодів
- 9.10 Облік інших зобов'язань
- 9.10.1 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями
- 9.10.2 Облік короткострокових векселів виданих
- 9.10.3 Облік довгострокових векселів виданих
- 9.10.4 Облік довгострокових зобов'язань за облігаціями
- 9.10.5 Облік інших довгострокових зобов'язань
- 9.10.6 Облік забезпечень майбутніх витрат і платежів
- 9.10.7 Облін інших зобов'язань за журнально-ордерною формою
- 10.1 Види векселів та первинна документація при вексельному обігу
- 10.2 Бухгалтерський облік вексельних операцій
- 10.3 Облік податкових векселів
- 11.1 Витрати та їх визнання
- 11.2 Класифікація витрат підприємства
- 11.3 Місця виникнення та носії витрат
- 11.4 Загальна схема обліку витрат
- 11.5 Облік витрат операційної діяльності
- 11.5.1 Елементи витрат операційної діяльності
- 11.5.2 Облік матеріальних витрат
- 11.5.3 Облік витрат на оплату праці
- 11.5.4 Облік відрахувань на соціальні заходи
- 11.5.5 Облік витрат на амортизацію
- 11.5.6 Облік інших операційних витрат
- 12.1 Зміст та завдання обліну витрат на виробництво
- 12.2 Склад витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
- 12.3 Загальні питання обліку витрат основної діяльності
- 12.4 Системи обліку витрат стандарт-кост
- 12.5 Сутність, значення і види калькуляції
- 12.6 Облік витрат допоміжних виробництв
- 12.6.1 Загальні положення обліку витрат допоміжних виробництв
- 12.6.2 Облік витрат ремонтно-механічних майстерень
- 12.6.3 Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту
- 12.6.4 Облік витрат
- 12.6.5 Облік витрат і послуг живої тяглової сили
- 12.6.6 Облік витрат на водопостачання
- 12.6.7 Облік витрат інших допоміжних виробництв
- 12.7 Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки
- 12.8 Облік загальновиробничих витрат
- 12.8.1 Економічний зміст витрат
- 12.8.2 Синтетичний та аналітичний облік загальновиробничих витрат
- 12.8.3 Розподіл загальновиробничих витрат
- 12.9 Облік витрат і виходу продукції
- 12.9.1 Особливості технологічного процесу в рослинництві та його вплив на організацію обліку
- 12.9.2 Галузі рослинництва та об'єкти обліку витрат виробництва
- 12.9.3 Первинний облік витрат та виходу
- 12.9.4 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва
- 12.9.5 Облік витрат, які підлягають розподілу
- 12.9.6 Облік витрат на кормовиробництво
- 12.9.7 Облік витрат на незавершене виробництво у рослинництві
- 12.9.8 Обчислення собівартості продукції рослинництва
- 12.10 Облік витрат і виходу продукції
- 12.10.1 Об'єкти обліку виробничих витрат у тваринництві
- 12.10.2 Первинний облік витрат та виходу продукції тваринництва
- 12.10.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат у тваринництві
- 12.10.4 Обчислення собівартості продукції тваринництва
- 12.11 Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- 12.11.1 Первинний, синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції промислових виробництв
- 12.11.2 Обчислення собівартості продукції
- 12.12 Облік витрат і наданих послуг закладів громадського харчування
- 12.13 Облік втрат від браку у виробництві
- 12.14 Облік витрат майбутніх періодів
- 13.1 Облік собівартості реалізації
- 13.2 Облік адміністративних витрат
- 13.3 Облік витрат на збут
- 13.4 Облік інших витрат операційної діяльності
- 13.5 Облік фінансових витрат
- 13.6 Облік втрат від участі в капіталі
- 13.7 Облік інших витрат
- 13.8 Облік податку на прибуток
- 13.9 Облік надзвичайних витрат
- 13.10 Облік витрат діяльності за журнально-ордерною формою
- 14.1 Визначення та визнання доходу
- 14.2 Класифікація та оцінка доходів
- 14.3 Облік доходів від реалізації
- 14.4 Облік іншого операційного доходу
- 14.5 Облік доходу від участі в капіталі
- 14.6 Облік інших фінансових доходів
- 14.7 Облік інших доходів
- 14.8 Облік надзвичайних доходів
- 14.9 Облік фінансових результатів
- 14.10 Облік доходів і результатів діяльності за журнально-ордерною формою
- 15.1 Мета, склад та порядок подання
- 15.2 Квартальна звітність
- 15.3 Етапи підготовки річної фінансової звітності
- 15.4 Річна фінансова звітність
- 15.5 Коригування фінансової звітності
- 15.6 Консолідована фінансова звітність
- 16.1 Загальні положення
- 16.2 Облік у фермера за простою формою
- 16.3 Облік у фермера за спрощеною формою
- 17.2 Позабалансовий облік активів
- 17.3 Облік зобов'язань, гарантій і забезпечень
- 17.4 Облік списаних активів